diff --git "a/data/uk/uk_docs.json" "b/data/uk/uk_docs.json" deleted file mode 100644--- "a/data/uk/uk_docs.json" +++ /dev/null @@ -1,292 +0,0 @@ -{ - "1072_p50": "Анексія Криму та Севастополя Росією — військова агресія Росії, спрямована на насильницьке протиправне відторгнення Кримської автономії та Севастополя від України та їх приєднання до Російської Федерації на правах суб'єкта Російської Федерації, що було здійснено протягом березня 2014 року. Насильницька анексія Криму не визнається українською державою, не визнається Генеральною асамблеєю ООН, ПАРЄ, ПА ОБСЄ, а також суперечить рішенню Венеційської комісії, натомість російською владою трактується як «повернення Криму до Росії».", - "1072_p18": "На території Росії у широтному напрямку із півночі на південь чергуються такі природні зони: арктична пустеля, тундра, лісотундра, лісова зона тайги, мішаних та широколистяних лісів, лісостепова, степова та зона напівпустель (поблизу Каспійського моря).", - "1072_p141": "Слов'янські країни\nРеспубліки\nКраїни Чорного моря\nНадпопулярні статті\nПівнічна Азія\nВелика вісімка\nФедеративні держави\nДержави-члени ООН\nДержави-члени СНД", - "1072_p46": "На думку верховного головнокомандувача об'єднаними збройними силами НАТО в Європі, генерала Філіпа Брідлава Росія використовує механізм створення зони «замороженого конфлікту» для того, щоб не допустити ту чи іншу країну на сході Європи до зближення із Заходом. Він зокрема зазначив, що внаслідок окупації Криму Росією, альянс уже не сприймає її як партнера:", - "1072_p47": "Верховна рада України оголосила Росію «державою-терористом».", - "1072_p52": "Агресія проти України і міжнародний тероризм, 2014", - "1072_p41": "2020-ті роки \n24 лютого 2022 року сумісно з Білоруссю розпочала російське вторгнення в Україну.", - "1072_p62": "Також серйозна складова за даними СБУ — «реальні російські військові і співробітники ГРУ і ФСБ. Наступна складова — завербовані найманці з РФ. Їх сотні і тисячі — учасників незаконних збройних банд, які є в Луганській і Донецькій областях. Вони стріляли і під час припинення вогню, продовжують і після. Саме вони стріляють у дітей, в табори переселенців».", - "1072_p64": "Від середини липня 2014 року Збройні сили Російської Федерації почали брати пряму участь у бойових діях проти Збройних сил України. Підрозділи Збройних сил Росії діють як із території Російської Федерації, так і безпосередньо на території України.", - "1072_p56": "Підтримувані Росією організації «ДНР» і «ЛНР», які серед іншого захоплювали у заручники членів міжнародної місії ОБСЄ, що користуються дипломатичним захистом, визнано в Україні терористичними.", - "1072_p57": "В Україні щодня встановлюються або затримуються диверсанти російської розвідки. Так, 3 липня 2014 року Служба безпеки України затримала групу російських диверсантів, які готували теракт проти керівництва антитерористичної операції. Під час допиту затримані підтверджують, що всі вказівки і зброя надходять в Україну з конкретних військових частин Російської Фе��ерації.", - "1072_p72": "Режим Путіна для обґрунтування агресії проводить у пропаганді лінію між «нашими» та «фашистами» в Україні. Особисто президент Росії висуває тези про захист російськомовних людей на Донбасі від «київського режиму», та стверджує про те, що Україна була створена Росією. Водночас керівництво Росії продовжує пропаганду насильства по відношенню до «не наших» як щось бажане та навіть обов'язкове.", - "1072_p59": "Того ж 4 липня 2014 року контррозвідкою СБУ на території Харківщини затримано двох громадян України, які у складі розвідувально-диверсійної групи ГРУ Генштабу ЗС РФ під керівництвом І. Бєзлєра захоплювали адмінбудівлі органів держвлади та правоохоронних органів України, брали заручників та вели бойові дії проти українських військових. За свідченнями бойовиків, їхня група була сформована представниками ГРУ ГШ ЗС РФ та пройшла спеціальну бойову підготовку у таборі російської спецслужби на території АР Крим. Надалі, групу було нелегально переправлено російською військовою розвідкою на територію України через Ростовську область РФ каналом, який контролювався прикордонниками ФСБ Російської Федерації.", - "1072_p53": "30 червня 2014 року головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі Філіп Брідлав визнав, що Росія не лише фінансово і матеріально підтримує сепаратистів, але й використовує проти України вбивць-найманців у той час, коли регулярні російські збройні сили полегшують рух бойовиків, обладнання та фінансів через кордон України:", - "1072_p51": "Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі визнала Росію військовим агресором.", - "1072_p139": "Див. також \n Українсько-російські відносини\n Збройні сили Російської Федерації", - "1072_p66": "У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, як один із напрямків інформаційної війни агресором використовується пропаганда війни засобами масової інформації, а також представниками керівництва країни та наближеними до нього політичними діячами та науковцями.", - "1072_p67": "Супротивників війни із Україною В. Путін називає не інакше як «зрадниками» та «п'ятою колоною».", - "1072_p61": "За інформацією Голови СБУ Валентина Наливайченка, вся зброя з окупованого Криму, включаючи танки Т-90, перевозиться на територію Росії, а з території Росії в Луганську область:", - "1072_p63": "У Києві, в меморіальному комплексі Національного музею історії України у Другій світовій віні відкрита спеціальна виставка матеріалів, що свідчать про фінансування та військову підготовку Російською Федерацією терористів, яких державні структури РФ вербують на території Росії та України. Державні органи РФ також здійснюють контрабанду зброї та транспортування терористів на територію України. На виставці представлена зброя та військова техніка, що її Міністерство оборони РФ надає бандформуванням для ведення військових дій на території України. Надані також докази інформаційної агресії РФ проти України через мережу Інтернету.", - "1072_p60": "5 липня 2014 року в Одесі було затримано російських диверсантів і припинено діяльність агентурної мережі. За інформацією СБУ, група осіб, в яку входили два росіяни та один білорус, прибули до Одеси наприкінці червня цього року, для виконання поставлених російською розвідкою завдань, і розгорнули широку роботу для дестабілізації ситуації в регіоні.", - "1072_p12": "Крайні точки:\n Північна (також найпівнічніша точка Європи та Євразії) — мис Флігелі на острові Рудольф, архіпелагу Земля Франца-Йосифа 81°49' пн. ш.\n Північна материкова — мис Челюскін (півострів Таймир) 77°43' пн. ш.\n Південна — розташована на південний захід від гори Базардюзю (на кордоні Дагестану з Азербайджаном) 41°11' пн. ш.\n Західна — Куршська коса (Гданська затока, Балтійське море) 19°38' сх. д.\n Східна — острів Ратманова 169°00' зх. д.\n Східна материкова — мис Дежньова (Чукотський півострів) 169°40' зх. д.", - "1072_p39": "У 2013 р. прийнятий і підписаний закон № 65-ФЗ про посилення відповідальності за правопорушення при масових заходах. Частина його положень скасована Конституційним судом у 2013 р. У липні 2012 р. підписані закони № 121-ФЗ про некомерційні організації — «іноземних агентів», закон № 139-ФЗ про регулювання інформації в Інтернеті. У грудні 2012-го прийнято закон «Про освіту в Російській Федерації». У травні 2013 р. підписано закон про заборону іноземних рахунків для міністрів, членів Ради Федерації та Держдуми, суддів, військовослужбовців і прокурорів. У липні 2012 р. Росія спільно з КНР заблокувала в Раді Безпеки ООН проєкт резолюції щодо Сирії, який погрожував санкціями. У серпні 2012-го завершився процес вступу Росії до СОТ, у грудні — у відповідь на американський «Закон Магнітського» прийнятий «Закон Діми Яковлєва» в результаті так званої Справи Діми Яковлєва.\n18 березня 2014 року Росія всупереч Будапештського меморандуму, за яким РФ виступає гарантом територіальної цілісності України, здійснила анексію території Криму та Севастополя шляхом підписання Угоди про прийняття до складу РФ Криму і Севастополя.", - "1072_p49": "Російсько-грузинська війна 2008", - "1072_p58": "4 липня 2014 року контррозвідка Служби безпеки України встановила причетність кадрового співробітника Головного розвідувального управління Генерального Штабу Російської Федерації, громадянина РФ Травкіна Валерія Юрійовича, до постачання зброї з Росії для бандформувань та найманців у східних регіонах України. Травкін В. Ю. разом зі своїм поплічником із ГРУ ГШ ЗС РФ на прізвисько «Грек» організовував постачання з Ростовської області Росії важкого озброєння, використовуючи для цього так звані «коридори» на українсько-російському кордоні. Встановлено також, що він, маючи досвід бойових дій у Чечні, готував бойовиків для поповнення терор��стичних організацій у Луганській області.", - "1072_p70": "13 квітня 2014 року Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен у заяві, опублікованій на сайті альянсу, звинуватив РФ у пропаганді війни і бажанні повалити владу в Україні", - "1072_p5": "Росія — одна з восьми визнаних ядерних держав, має найбільший запас зброї масового ураження, паритет з яким має тільки США. Після розпаду СРСР РФ брала участь у низці воєн, здебільшого на територіях, що раніше входили до складу Радянського Союзу: в Нагірному Карабасі (з 1992), Придністров'ї (1992), Південній Осетії (1991–1992 і 2008), Грузії (1991–1993), Абхазії (1992–1993 і 2008), Таджикистані (1992–1997), Сирії (з 2015), в Україні — спочатку окупувавши Крим (2014), далі приховано вторгнувшись в Донецьку та Луганську області (з 2014), а потім і здійснивши відкрите вторгнення до всієї території України (з 2022). Низка збройних конфліктів відбулася на території Росії: збройний конфлікт між осетинами та інгушами (1992), перша (1994—1996) і друга російсько-чеченські війни, бойові дії у Дагестані (1999—2009).", - "1072_p65": "Пропаганда війни в Росії", - "1072_p68": "Вже з вересня 2008 року О. Дугін, — російський фашист, що його називають «мозком Путіна»,— вимагав вторгнення в Україну та інші країни, що раніше входили до СРСР: «Радянська імперія буде відновлена різними засобами: силою, дипломатією, економічним тиском… Все буде залежати від місця та часу».", - "1072_p104": "За офіційними статистичними джерелами у 1719 році, чисельність українців у Росії становила 262,9 тис. ос., у 1795 році вона зросла до 810,9 тис. ос. Згідно з переписом кількість українців у Росії у 1897 році досягла 3,6211 млн, а у 1926 році — 7,873 млн. У повоєнні роки українці чисельно становили всього 3,359 млн, у 1989 році — 4,4 млн. Найбільше українців проживає у Москві, Санкт-Петербурзі, в районах Курська, Воронежа, Саратова, Самари, Астрахані, Владивостока, Кубані (Краснодарський край), Дону, від Оренбурга до Тихого океану, в Закаспійській області, в Приморському краю над річкою Уссурі, в Амурській області («Зелений Клин»).", - "1072_p0": "Росі́йська Федера́ція (), або Росі́я () — трансконтинентальна держава у Східній Європі та Північній Азії з площею 17 098 246 км² в міжнародно визнаних кордонах. Російська Федерація є найбільшою за територією країною у світі, що охоплює понад одну восьму площі суходолу Землі, розтягнувшись на одинадцять часових поясів і межуючи з 16 країнами — членами ООН. Територія Росії простягається від Балтійського моря на заході до Тихого океану на сході, а також від Північного Льодовитого океану на півночі до Чорного моря та Кавказу на півдні. На міжнародно визнаній території проживають 142 998 511 жителів.", - "1072_p11": "Її сусідами є КНДР (39,4 км), Китай (4209,3 км), Монголія (3485 км), Казахстан (7598,6 км), Азербайджан (350 км), Грузія (879,9 км), Україна (2245,8 км), Білорусь (1239 км), Литва (288,4 км), Польща (236,3 км), Латвія (270,5 км), Естонія (466,8 км), Фінляндія (1325,8 км) та Норвегія (219,1 км). Цілковито морем вона межує зі США (49 км) та Японією (194,3 км). Російська Федерація має найдовший кордон у світі — 60 933 км (з них 38 808 км — морський кордон).", - "1072_p93": "Див. також: Зовнішня торгівля Російської Федерації за регіоном.", - "1799_p1": "Внаслідок російського вторгнення в Україну, територія Луганської області окупована збройними силами Російської Федерації.", - "1799_p81": "Мовна ситуація \nМовна ситуація в Луганській області характеризується сильною русифікацією. Відсоток українців, що вважають рідною мовою українську, в 1959 році становив 87,6 %, а 2001-го — тільки 50,4 %. Зокрема і в проміжку між двома останніми переписами населення (1989 і 2001 років) відсоток тих, хто вважає українську мову рідною, серед усіх етносів зменшився на 4,9 %, а російську — збільшився на 4,9 %. Українська мова рідна для 63,8 % селян і 30 % містян. За офіційними даними по школах Луганської області 72 % навчаються українською. Водночас кількість охочих скласти ЗНО українською мовою 2013 року в Луганській області становила 78 %, а лише 11 % складали російською.", - "1799_p105": "Посилання \n Луганська область //", - "1799_p0": "Луга́нська о́бласть (Луганщина) (до 5 березня 1958 року та з 5 січня 1970 до 4 травня 1990 року — Ворошиловградська) — адміністративно-територіальна одиниця України, розташована на сході країни, переважно в басейні середньої течії Сіверського Дінця. Посідає 6-те місце за населенням і 10-те за площею серед адміністративно-територіальних одиниць країни. На південному заході та заході межує з Донецькою областю, а на північному заході  — з Харківською областями. На півночі межує з Бєлгородською, на північному сході з Воронезькою, на сході та півдні з Ростовською областями Російської Федерації. З 2014 до 2022 року фактичним адміністративним центром області було місто Сєвєродонецьк.", - "1799_p41": "До складу області ввійшли Артемівська, Ворошилівська, Горлівська, Кадіївська, Костянтинівська, Краматорська, Краснолуцька, Луганська, Макіївська, Маріупольська, Риківська, Сталінська міські ради й Гришинський, Лисичанський, Ровеньківський, Сорокинський та Чистяківський райони республіканського підпорядкування.", - "1799_p102": "Джерела та література \n Я. В. Верменич. Луганська область //", - "1799_p43": "Серед етнографів існують 3 підходи щодо районування території Луганської області:\n Частина території на північ від Сіверського Дінця (лівобережжя) відноситься до Слобожанщини, південна (правобережжя) — до південного (причорноморського) регіону. Історично долиною Дінця проходили кордони полків Слобідської України із землями Кримського ханства, вільних запорізьких козаків, певний час із землями слов'яносербських поселенців, а пізніше річка стала кордоном між Харківською та Єкатеринославською губерніями.\n Уся територія включається у межі Слобожанщини.\n Територія Луганщини включається до окремого регіону — Д��неччини (Подінців'я).", - "1799_p22": "Рослинність \nЛуганська область знаходиться в зоні різнотравно-типчаково-ковилових степів. Рослинність в результаті діяльності людини зазнала великих змін. Велика частина території області розорана, лише на схилах ярів, в долинах річок і в заповідниках (Стрілецький степ, Провальський степ) збереглися ділянки степової рослинності.", - "1799_p106": "Луганська обласна державна адміністрація. \n Луганська обласна рада. \n Атлас Луганської області. \n Луганський обласний інформаційний довідник. \n Інформаційно-довідковий сайт «Україна»: Луганська область.\n Державний архів Луганської області. \n Луганськ і Луганська область  — оглядове відео про природу, економіку й культуру області й міста.\n Природа Луганської області \n Туристичний паспорт Луганської області // 2015 рік \n перелік елементів нематеріальної культурної спадщини Луганської області //19.02.2021", - "1799_p51": "Через захоплення Луганська російськими військами та проголошенням т. зв. ЛНР, Луганська обласна державна адміністрація спочатку евакуювалася у м. Сватове, а потім у м.Сєвєродонецьк, де перебувала до початку боїв за Сєвєродонецьк.", - "1799_p53": "24 лютого 2022 року Росія розпочала широкомасштабне російське вторгнення в Україну, назвавши війну «спеціальною операцією зі звільнення Донбасу». Одразу ж почалося захоплення Луганщини: російські війська обстрілювали населенні пункти, знищуючи інфраструктуру, соціальні об'єкти та житлові будинки.", - "1799_p82": "Найбільш русифікованими на 2010 рік є міста: Луганськ (87 %), Алчевськ (72 %), Брянка (67 %), Рубіжне (58 %), Лисичанськ (56 %), серед районів: Перевальський (77 %), Лутугинський (73 %) і Станично-Луганський (68 %).", - "1799_p52": "Російське вторгнення в Україну, 2022", - "1799_p46": "Військові підрозділи Росії почали вторгнення на Луганщину у квітні 2014 року.", - "1799_p76": "За чисельністю населення Луганська область посідає 6-те місце серед областей України.", - "1799_p44": "Зі здобуттям Україною незалежності Луганська область увійшла до складу її земель і сьогодні є одним з провідних індустріальних центрів.", - "1799_p62": "Станом на 30 березня 2022 року, за даними Луганської обласної державної адміністрації, від рук окупантів в області загинула 141 людина, в тому числі: 28 дітей.\n \nВ останні дні березня війська РФ відійшли від Києва та Чернігова, зосередившись на східному напрямку.", - "1799_p30": "Мінеральні ресурси \nЛуганська область є одним з найрозвиненіших у промисловому відношенні регіонів України з широким комплексом різноманітних видів мінеральної сировини.", - "1799_p77": "У національному складі населення області українців 58,0 %, росіян 39,0 %. Етнічні українці становлять більшість в усіх районах області, крім Станично-Луганського, Сорокинського районів та міст обласного підпорядкування Сорокине, Довжанськ, Хрустальний, Кадіївка, у яких переважають росіяни.", - "1799_p101": "Луганський обласний центр підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень\n Постаті (нариси про видатних людей Донбасу)\n Державне агентство України з питань відновлення Донбасу\n Бібліотеки Луганської області", - "1799_p48": "1 червня 2014 року проросійські бойовики почали кількаденний штурм прикордонної застави у Луганську, який закінчився 4 червня виходом українського гарнізону з прикордонної застави. 2 червня 2014 року біля штабу проросійських бойовиків, що розміщувався в Луганській ОДА, сталася серія вибухів, від яких загинули і мирні жителі.", - "1799_p45": "Війна на сході України, 2014", - "1799_p74": "* Примітка: зеленим кольором позначені міста та районі під контролем Уряду України, а червоним — поза контролем Уряду України.", - "1799_p54": "Російські війська розгромили Луганську ТЕС, що знаходилась у м. Щастя. Загарбники захопили населені пункти — Станиця Луганська, Кримське і Марківка. Окупанти скинули українські прапори з будівель місцевих адміністрацій і вивісили російські триколори.", - "1799_p3": "Луганська область поділяється руслом річки Сіверський Донець на дві приблизно рівні за площею частини — південну й північну. Південна частина знаходиться на Донецькому кряжі і є більш індустріалізованою. Північна частина (слобідська) є переважно сільськогосподарською.", - "1799_p58": "6 березня на Луганщині в результаті обстрілів російських військових загинуло п'ятеро мирних мешканців.", - "1799_p104": "Література \n Малі міста України. Луганська область: бібліогр. покажч. / М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл.-комун. госп-ва України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного ; уклад.: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова ; редкол.: Г. А. Войцехівська (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант В. І. Дмитрук. — Київ : ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, 2017. — 191 с. : іл.\n Білецький В. С. Схід України в інтегративних процесах сучасного державотворення. \n Некрилов Д. Етапи формування поселенської мережі Луганської області // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. — Випуск 2 (14). С.41-45.\n Шипік Н. Ф. Динаміка чисельності населення Донбасу в 1943—1955 рр. // Історичні і політологічні дослідження, № 3-4(45-46), 2010 р.\n Віталій Абліцов. Донбас: європейська Україна чи азійське дикопілля. Київ: Інститут історії НАН України. 2014. — 97 с.\n Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.", - "1799_p47": "11 травня 2014 року проросійські сили провели референдуми на території деяких районів Донецької та Луганської областей, на які винесли питання про так звану підтримку державної самостійності проголошених у квітні суверенних ДНР та ЛНР. За підрахунками організаторів референдумів, питання було підтримане виборцями, а на думку незалежних свідків, референдуми мали всі ознаки фіктивності.", - "1799_p49": "2 липня бої точилися на околицях Луганська, а в самому місті відбувалося переміщення терористів з військовою технікою, та заняття позицій, зокрема, позицій для обстрілу з ПЗРК у різних районах міста. 3 липня бої точилися на краю Луганська, удари по бойовиках здійснювалися з м. Олександрівська, селища Металіст, які знаходились під контролем українських військових, а також з району Станиці Луганської. Ввечері 4 липня бойовики обстрілювали східний район Луганська Велика Вергунка та смт Станиця Луганська, розмістивши бойову техніку у житлових районах міста.", - "1799_p98": "Авіаційний транспорт в області представлений Луганським державним авіапідприємством «Луганські авіалінії», обласним комунальним підприємством Міжнародний аеропорт «Луганськ» та Сєвєродонецьким аеропортом.\nЗ початку війни 2014 р. обидва аеропорти не працюють. Дивись Бої за Луганський аеропорт.", - "20066_p20": "В ході російського вторгнення в Україну, 1 березня російські війська рухалися до міста. Місцеві жителі перегородили в'їзд техніки, взяли кількох окупантів у полон. 3 березня навколо міста почалися бої. 19 березня Снігурівку окупували російські війська, перед тим місто обстріляли. 25 березня внаслідок російського обстрілу зруйновано школу. 27 березня бої продовжувалися, російські війська відійшли на околиці, проте ЗСУ продовжили оборону частини міста. 19 липня ЗСУ повідомили, що українська авіація завдала удару по окупантах в районі Снігурівки.", - "20066_p0": "Снігурі́вка — місто в Україні, адміністративний центр Снігурівської міської громади Баштанського району Миколаївської області. Залізничний вузол. До 17 липня 2020 року — адміністративний центр ліквідованого Снігурівського району.", - "20066_p37": "Посилання \n Офіційний вебсайт Снігурівської міської ради \n АМУ\n Інтерактивна карта Снігурівки\n Снігурівка на www.maplandia.com \n Банк даних Державної служби статистики України \n Cities & towns of Ukraine", - "20066_p7": "Заснування \nНа правому березі річки Інгулець восени 1812 року зупинились 12 сімей переселенці із сіл Снігурівка та Ненайдековка Климовицького повіту Могилевської губернії. Оскільки серед поселенців була більшість із Снігурівки, то вирішили село так і назвати — Снігурівка.", - "20066_p3": "Клімат помірно-континентальний із м'якою, малосніжною зимою та спекотним, посушливим літом.", - "20066_p36": "Джерела \n Погода в місті Снігурівка \n \n Чимбір Н. О., Рудчак А. С., Берест Л. В. Снігурівщина: із минулого — в майбутнє: зб. з і сторії краю в подіях, фактах, цифрах, особах. 2017. 664 с. ISBN 978-617-680-065-1\n Список громадян, загиблих від Голодомору 1932—1933 рр., наданий держархіву Миколаївської області Снігурівською райдержадміністрацією", - "20066_p13": "У роки Голодомору Снігурівка, район як і вся, охоплена голодом, УРСР дуже постраждала в ці часи. Плани хлібозаготівель по��тійно переглядались у бік збільшення. Неспроможність селянства впоратися з неадекватно поставленими перед ним завданнями, зокрема через несприйнятливі погодні умови, з одного боку і рішуче прагнення владних органів силоміць забирати зерно, щоб виконати ці плани, — призвели до великої смертності селян від голоду.", - "20066_p11": "Наприкінці лютого 1919 року більшовицькі частини захопили Снігурівку, однак уже в травні їх вибило військо Матвія Григор'єва. А в серпні того ж року село захопила Добровольча армія А.Денікіна. У жовтні загін висунських повстанців на чолі з Ларіоном Завгороднім відбив денікінців, однак незабаром повстанців вибив із села білогвардійський 42-й Донський полк. Лише наприкінці січня 1920 року село зайняли частини 41-ї дивізії Червоної армії, край надовго опинився під контролем радянської влади.", - "20066_p19": "Російсько-українська війна", - "20066_p21": "10 листопада 2022 року 131-й розвідувальний батальйон ЗСУ звільнив Снігурівку від російських окупантів. 13 листопада в місті було відновлено мобільний зв'язок, з 14-го — відновлено подачу води. В'їзд до міста обмежили щонайменше до 24 листопада.", - "20066_p14": "Під час Другої світової війни населений пункт опиняється під німецькою окупацією. У березні 1944 року радянським командуванням в районі Снігурівки була проведена одна із значних операцій Другої світової війни, яка отримала назву Березнегувато-Снігурівської. Снігурівка знову перейшла під контроль радянських військ. Із 1520 громадян Снігурівки, які пішли на фронт, в рідні місця повернулося тільки 680. Снігурівці з повагою зберігають в пам'яті імена загиблих земляків та тих, хто бився за їхнє місто. У Снігурівці встановлено 4 пам'ятника загиблим воїнам.", - "21358_p91": "Російська військово-морська база в Севастополі", - "21358_p0": "Севасто́поль (від  — «шановане місто», ; у 1783—1784 та 1797—1826 роках — Ахтіар) — портове місто на території Кримського півострова. Не входить до складу Автономної Республіки Крим, є одним із 27-ми адміністративних регіонів України.", - "21358_p2": "З березня 2014 року місто тимчасово перебуває під російською незаконною військовою окупацією, що повністю підтверджує Резолюція Генеральної Асамблеї ООН про підтримку територіальної цілісності України.", - "21358_p95": "21 квітня 2010 року Президент України Віктор Янукович та президент Російської Федерації Дмитро Мєдвєдєв підписали угоду про подовження перебування Чорноморського флоту РФ у Севастополі на 25 років, до 2042. Угоду ратифікували в Верховній Раді за підтримки правлячої коаліції Партії регіонів, Комуністичної партії України та Блоку Литвина. Дана угода денонсована в односторонньому порядку Державною думою РФ 31 березня 2014 року.", - "21358_p1": "Місто зі спеціальним статусом, що лежить на південному заході Кримського півострова, на узбережжі численних (понад 30) бухт Чорного моря, найголовніша й найбільша з яких — Севастопольська, де містяться головна база для військово-морських флотів та великі порти. Із заходу й півдня омивають води Чорного моря. На території регіону беруть початок усі три пасма Кримських гір: Зовнішнє, Внутрішнє та Головне.", - "21358_p106": "Див. також \n Персоналії, пов'язані з Севастополем\n Чорноморський флот Російської імперії\n Чорноморський флот ВМФ СРСР\n Чорноморський флот ВМФ Росії\n Червоний флот УСРР\n Катерининський палац (Севастополь)\n Монумент на честь Казарського\n 2121 Севастополь\n Севастопольський бульвар\n Кримська криза\n Російське вторгнення в Україну 2014\n Анексія АР Крим та Севастополя Росією\n Державна служба України з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя\n Севастопольська телещогла", - "21358_p94": "1997 року було погоджено строк знаходження флоту у Севастополі до 2017 року.", - "21358_p92": "Після розпаду Радянського Союзу у 1992 році радянський Чорноморський флот перейшов під контроль України на основі територіальної належності. Проте частина офіцерів флоту, підтримана владою з Москви збунтувалася проти української влади. За результатом зустрічі 3 серпня 1992 року президентів Кравчука і Єльцина флот мав був поділений навпіл. Використовуючи час на міждержавні перемовини флот перейшов під повну владу Росії. Також росіяни відмовлялися покинути Севастополь, мріючи його передачі Росії. 9 червня 1995 року Кучма і Єльцин вирішили поділити флот 18,3 % кораблів до ВМС України і 81,7 % судів до ВМС РФ.", - "21358_p59": "Скориставшись політичною кризою в Україні в лютому-березні 2014 року Російська Федерація ввела сили спецпризначення, військову техніку та бойовиків і захопила Крим, блокуючи українських військових і займаючи адміністративні та господарські об'єкти.", - "21358_p31": "Севастополь відіграв ключову роль у Кримській війні 1853—1856 рр. 2 (14) вересня 1854 року 62-тисячна армія поєднана Великої Британії, Французької імперії та Османської імперії висадилася під Євпаторією і попрямувала до Севастополя, на захист якого стали 25 тисяч моряків і 7-тисячний гарнізон міста. Переважною була також перевага флоту нападників, через що пізніше було прийнято рішення про затоплення російських кораблів для перегородження входу в Севастопольську бухту.", - "21358_p22": "За результатом Російсько-турецької війни 1768—1774 років Росія встановила фактичний контроль над Кримом. У 1778 році на вході в Ахтіарську бухту під керіництвом Олександра Суворова зводиться земляна фортеця.", - "21358_p107": "Джерела та література \n \n стаття Севастополь — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)", - "21358_p13": "Заповідні території Севастополя:\n Козача бухта — загальнозоологічний, гідрологічний заказ��ик всеукраїнського значення.\n Мис Айя — ландшафтний заказник загальнодержавного значення.\n Мис Фіолент — ландшафтний заказник загальнодержавного значення.\n Прибережний аквальний комплекс мису Фіолент.\n Прибережний аквальний комплекс біля Херсонеського заповідника — гідрологічний пам'ятник місцевого значення.\n Сарич-Ласпінський прибережно-аквальний комплекс — гідрологічний пам'ятник природи.\n Скелі Ласпі — заповідне урочище.\n Ушакова балка — ботанічний пам'ятник природи місцевого значення.", - "21358_p55": "У наш час Севастополь (як і столиця України — Київ) є містом центрального підпорядкування. Він не входить до складу Автономної Республіки Крим. Після прийняття закону про столицю Севастополь залишився єдиним містом в Україні, мер якого (голова Севастопольської міської державної адміністрації) не обирається, а призначається президентом України. Однак міська рада Севастополя має право накласти вето на будь-яке рішення мера, голови держадміністрації Севастополя.", - "21358_p65": "Севастополь входив до трійки найбільш відвідуваних регіонів України. У святкові дні населення міста за рахунок приїжджих збільшувалося до 1 млн осіб. Севастополь був другим за рівнем зайнятості після Києва: на тлі збільшення загального числа зайнятого населення з 61,7 % до 62,9 % відзначалася позитивна тенденція руху робочої сили: коефіцієнт заміщення звільнених працівників зріс до 104,5 %.", - "21358_p23": "У 1783 році Крим був анексований Російською імперією. За розпорядженням Катерини II до західних берегів півострова був направлений фрегат «Обережний» під командуванням капітана II рангу Івана Берсенєва для вибору гавані для військового порту. Оглянувши в квітні 1783 року бухту біля Ак'яра, Берсенєв рекомендував перетворити її на базу для російських кораблів.\n 3 (14 червня) 1783 року під керівництвом прапор-офіцера, лейтенанта Дмитра Сенявіна на західному березі Південної бухти біля її витоку у Севастопольську бухту були закладені чотири кам'яні споруди: будинок командувача ескадри Томаса Мекензі (Фоми Фомича), каплиця, кузня в Адміралтействі і пристань, названа згодом Графською.", - "21358_p108": "Місто Севастополь — інформаційна картка\n Портал «Українське життя в Севастополі»", - "21358_p40": "У 1890 році Севастополь зараховано до розряду фортець, торговий порт перенесено до Феодосії.", - "21358_p4": "На місці Севастополя до XV ст. існувало місто Херсонес (давньоруська версія Корсунь).", - "21358_p56": "У післярадянські роки закрилися або скоротили виробництво багато заводів, що були зорієнтовані на оброну. Так, у 2000-ні завод КБ «Мусон» був перероблений на величезний торгово-розважальний центр. Майже зупинився Севастопольський морський завод. Найбільшим з нових підприємств став глибоководний вантажний порт Авліта, що почав працювати з 1995 та неодноразово розширював свої можливості. До російської окупації у 2014 порт займався перевалкою металу та зерна, забезпечував роботою близько 700 людей.", - "21358_p73": "Мовний склад населення Севастополя: більшість населення Севастополя — 90,6 % вважають російську мову рідною, українську мову рідною вважає 6,8 %. Російська мова має статус регіональної в місті.", - "21358_p5": "На картах початку XX ст. українською мовою зустрічався варіант написання Севастопіль.", - "21358_p17": "В античну добу територію, на якій розташована частина сучасного Севастополя, займала грецька колонія Херсонес, заснована вихідцями з Гераклеї Понтійської в V столітті до н. е. Пізніше вона входила до складу Римської та Візантійської імперій.", - "21358_p98": "Релігія \n Покровський собор\n Володимирський собор на центральній гірці\n Свято-Микільська церква\n Володимирський собор в Херсонесі\n Мечеть Ак'яр Джамі\n Храм Всіх Святих\n Севастопольська кенаса (з культовою метою не використовується)\n Костел священномученика Климента Римського\n Солдатська синагога (зруйнована)", - "21358_p54": "8 травня 1965 року Севастополю присвоїли звання Міста-героя.", - "21358_p24": "Первісно місто перейняло назву від селища Ак'яр, яке в русифікованому варіанті стало Ахтіаром. Проте це ім'я не влаштовувало імператрицю, що надавала перевагу грецьким назвам. Логічне з огляду на близькість до руїн Херсонеса пере'менування селища на честь античного попередника було вже неможливим з огляду на те, що на той час Херсоном вже було назване місто у нижній течії Дніпра. Тож місто отримало назву Севастополь (аналогічну назву мало римське місто на Кавказі, теперішнє Сухумі). Нова назва Ак'яру була присвоєна указом від 10 (21) лютого 1784 року. За цим же документом Катерина II наказала Г. О. Потьомкіну перетворити його на військову фортецю.", - "21358_p8": "Місто розташоване в південно-західній частині Криму на Гераклейському півострові. Територія Севастопольської міськради межує з адміністративними одиницями Автономної Республіки Крим — на північному сході з Бахчисарайським районом, а на південному сході — з територією Ялтинської міської ради; загальна довжина сухопутних кордонів становить 106 км. На заході і півдні територія, підпорядкована Севастопольській міськраді, обмежена береговою лінією Чорного моря, загальна протяжність якої становить 152 км. Крайніми точками є: на півночі — мис Лукул, на півдні — мис Сарич, на заході — мис Херсонес, на сході — гора Тез-Баір на Ай-Петринській яйлі.", - "21358_p39": "З 70-х років Севастополь стає центром туризму. Місто відбудовується за європейськими архітектурними стандартами. У 1875 прийнято рішення не відновлювати зруйновані берегові укріплення, а створити на їх місті парки та меморіали. Завдяки цьому рішенню Севастополь отримав Приморський бульвар, Історичний бульвар, меморіал на Малаховому кургані.", - "21358_p32": "Віктор Гюго порівняв облогу Севастополя з облогою Трої. Историк Камілл Руссе, так розтлумачує метафору Гюго: «Все це також відбувалося на куточку землі, на кордоні між Азією та Європою, де великі імперії зустрілися… Десять років перед Троєю, десять місяців перед Севастополем».", - "21358_p27": "1797 року імператор Павло повернув місту назву Ахтіар, яка зберігалася і за правління його сина Олександра I (попри шанобливе ставлення останнього до «бабусиної спадщини»). 1802 року Севастополь увійшов до складу новоствореної Таврійської губернії, а двома роками пізніше оголошений головним військовим портом Чорного моря Російської імперії. Того самого 1804 року закритий комерційний порт, щоправда, його пізніше відкрили 1808 року, але 1809 року знову закрили до 1820, коли у місті відкрився порт для внутрішньої російської торгівлі. Міжнародного торгового порту в Севастополі не було до 1867 року. Місто було військовим, працюючим на флот. 1822 року з 25-тисячного населення Севастополя менше 500 осіб були цивільними.", - "21358_p80": "Аеропорт «Бельбек» обслуговує Севастополь та інші міста Криму. Відстань до південної частини Севастополя становить 25 км.", - "21358_p75": "Севастополь — важливий промисловий центр: приладобудівний і ремонтно-механічний заводи, харчова (рибна, виноробна тощо), гірничо-добувна (видобуток флюсових і будівельних вапняків), легка і деревообробна промисловість, виробництво холодильників, будівельних матеріалів.", - "3168_p2": "Станом на осінь 2022 року територія області частково окупована Росією внаслідок її збройного вторгнення.", - "3168_p63": "Ґрунти \nЗа ґрунтово-географічним районуванням Запорізька область лежить у межах Центральної лісостепової і степової області Суббореального поясу. Північна і центральна частини області належить до Степової зони звичайних і південних чорноземів, південна — до Сухостепової зони темно-каштанових і каштанових ґрунтів. Запорізьке Правобережжя входить до складу Дніпровсько-Дністровської провінції, а північна частина Запорізького Лівобережжя — до Дніпровсько-Донецької провінції Північно-Степової підзони звичайних чорноземів. Центральна частина Запорізького Лівобережжя входить до складу Азово-Причорноморської провінції Південно-Степової підзони південних чорноземів, південна частина — до Причорноморської провінції Сухостепової зони темно-каштанових і каштанових ґрунтів.", - "3168_p22": "Найбільше підвищена середньо-східна частина області, називана Приазовською височиною. Вона простягається на схід і на територію Донецької області, де стикається з Донецьким кряжем. На півдні, між Приазовською височиною й Азовським морем, розміщена західна частина Приазовської берегової рівнини, яка західніше річки Молочної переходить у Причорноморську. Ця остання в північно-східному напрямі зливається із Запорізькою внутрішньою рівниною, яка межує з південно-східними околицями Придніпровської височини. Таким чином, територія Запорізької області складається з двох виразних геоморфологічних частин: околиць Приазовської і Придніпровської височин, що геоструктурно відповідають південно-східній частині Українського кристалічного масиву і околиць приморських Приазовської та Причорноморської рівнин, які розміщені в межах Причорноморської западини. Ці дві геоморфологічні одиниці ніби зв'язуються третьою — Запорізькою внутрішньою рівниною.", - "3168_p97": "Запорізька область знаходиться у межах Степової природної зони. Тому зональним типом рослинності у нашому регіоні є степова рослинність. Степову рослинність поділяють на 6 підтипів: справжньостепова, лучно-степова, чагарниково-степова, псамофітно-степова (на піщаних ґрунтах), петрофітно-степова (на кам'янистих відслоненнях і щебенистих ґрунтах) і галофітно-степова (на засолених ґрунтах). Степова рослинність в області, внаслідок розорювання плакорних цілинних степів, збереглась переважно на схилових ділянках долин річок і балок.", - "3168_p203": "Запорізька область посідає перше місце серед регіонів України за показниками телефонізації на душу населення.", - "3168_p87": "Рослинний світ \nРослинний світ Запорізької області є складовою частиною регіональної біоти і представлений значною кількістю видів рослин (флора) і рослинних угруповань (рослинність).", - "3168_p0": "Запорі́зька о́бласть (Запоріжжя) — адміністративна одиниця на півдні України. Утворена 10 січня 1939 року шляхом поділу Дніпропетровської області. Розташована на південному сході України, займає переважно лівобережну частину басейну нижньої течії річки Дніпро. Обласний центр — місто Запоріжжя.", - "3168_p20": "Рельєф \nЗапорізькій області притаманний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні. Знання рельєфу Запорізької області в наші дні має особливо важливе значення через проблему меліорації степу та його інтенсивнішого використання.", - "3168_p156": "Область складається з 67 громад (14 міських, 16 селищних та 36 сільських) і 5 районів (Бердянський площею 4 461,56 км² та населенням 183 984 осіб; Василівський площею 4 287,33 км² та населенням 188 667 осіб; Запорізький площею 4 674,61 км² та населенням 874 150 осіб; Мелітопольський площею 7 081,04 км² та населенням 286 574 осіб; Пологівський площею 6 762,50 км² та населенням 172 461 осіб).", - "3168_p21": "Територія Запорізької області в цілому має рівнинну поверхню, але на ній помітно виділяється підвищені та знижені ділянки, які за своїми формами, походженням і віком відрізняються одна від одної.", - "3168_p45": "Запорізька область перебуває південніше смуги високого атмосферного тиску (Харків — Полтава — Кременчук — Кіровоград — Кишинів), що являє собою своєрідний вітророзділ. Тому пануючими вітрами в зимовий період є східні та північно-східні, улітку — частішають західні й північно-західні. Середня швидкість вітру коливається від 3,6 м/сек. до 4,2 м/сек.", - "3168_p149": "Наприкінці XVIII століття землі південної України увійшли до складу Російської імперії.", - "3168_p41": "Клімат \nКлімат Запорізької області можна віднести до помірно-континентального з вираженими посушливо-суховійними явищами. Однак серед степових регіонів України область відрізняється найбільшої м'якістю клімату, що пов'язано із близькістю її до Азовського моря. За кліматичною класифікацією Кеппена — Гейгера клімат Запорізької області є вологим континентальним зі спекотним літом (Dfa) — більша частина області, і вологим континентальним із теплим літом (Dfb) — схід і північний схід області. Гідротермічний рівень за 2020 рік — 0,4.", - "3168_p166": "Фракції Запорізької обласної ради", - "3168_p4": "Площа \nТериторія області займає 27,18 тис. км², що становить 4,5 % території України. Протяжність з півночі на південь становить 208 км, а зі сходу на захід — 235 км. Відстань від міста Запоріжжя до столиці України міста Києва залізницею — 658 км, шосейними дорогами — 618 км.", - "3168_p162": "Національний склад населення Запорізької області станом на 2001 рік", - "3168_p64": "У Запорізькій області поширені наступні основні типи ґрунтів: чорноземи, каштанові, солоді, солонці, солончаки, дернові, лучні та болотні.", - "3168_p112": "Земельні ресурси \nЗемельний фонд Запорізької області станом на 01.01.2015 р. складає 2718,3 тис. га, з них суша — 2543,4 тис. га (93,6 %), акваторії — 174,9 тис. га (6,4 %).", - "3168_p201": "Велике значення має морський транспорт (головний порт області — Бердянськ). Здійснюються вантажно-пасажирські перевезення по Дніпру та Каховському водосховищу. Повітряні лінії зв'язують Запоріжжя з багатьма великими містами України. Аеропорт має статус міжнародного і займає одне з провідних місць в Україні за інтенсивністю потоку пасажирів. Аеропорт м. Бердянська також має статус міжнародного та є складовою частиною розвинутої транспортної інфраструктури регіону (на теперішній час не функціонує).", - "3168_p6": "У тектонічному відношенні Запорізька область майже повністю лежить у межах докембрійської Східно-Європейської і частково палеозойської Скіфської платформ. Залежно від глибини залягання осадової товщі в межах платформи виділяють кристалічні щити, кристалічні масиви, плато, западини і прогини. Враховуючи тектонічну неоднорідність регіону Запорізьку область можна поділити на дві частини: північну й південну.", - "3168_p221": "Атлас Запорізької області / Гол. ред. колегії Ф. В. Зузук. — К. : Укргеодезкартографія, 1997. — 48 с. — ISBN 966-7085-07-4\n Атлас почв Украинской ССР / Под ред. Н. К. Крупского, Н. И. Полупана. — К. : Урожай, 1979. — 160 с.\n Верменич Я. В. Запорізька область // \n Ґрунти Запорізької області: нарис. — Дніпропетровськ: Промінь, 1969. — 60 с.\n Запорізька область — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)\n Запорізька область: природа, історія: ілюстрована енциклопедія. — Запоріжжя: Дике Поле, 2004. — 248 с. — ISBN 966-7037-58-4\n \n Малі міста України. Запорізька область: бібліогр. покажч. / М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл.-комун. госп-ва України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного; уклад.: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова ; редкол.: Г. А. Войцехівська (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант О. Г. Бажан. — Київ: ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, 2017. — 175 с. : іл.\n Маринич Щ. М., Шищенко П. Г. Фізична географія України: підручник. — К. : Т-во «Знання», 2006. — 511 с. — ISBN 966-620-248-4\n Методика изучения географии Запорожской области. Физическая география / Под ред. В. Д. Войлошникова. — Запорожье–Мелитополь, 1980. — 124 с.\n Петроченко В. І. Природа Запорізького краю: довідник. — Запоріжжя: Тандем Арт Студія, 2009. — 200 с. — ISBN 978-966-1682-12-1.\n Природа Украинской ССР. Климат / Бабиченко В. Н., Барабаш М. Б., Логвинов К. Т. и др. — К. : Наук. думка, 1984. — 232 с.\n Природа Украинской ССР. Почвы / Вернандер Н. Б., Гоголев И. Н., Ковалишин Д. И. и др. — К. : Наук. думка, 1984. — 216 с.\n Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые / Шнюков Е. Ф., Чекунов А. В., Вялов О. С. и др. — К. : Наук. думка, 1986. — 184 с.\n Фізична географія Запорізької області: хрестоматія / Відп. ред. Л. М. Даценко. — Мелітополь: Вид-во МДПУ, 2014. — 200 с. — ISBN 978-617-7055-62-3\n Шевченко В. И. Под сенью музы терпеливой: Историко-краеведческие очерки. — Д.: Сич, 1992. — 192 с.: ил.\n Шиханов Р. Б. Керівники Запорізької області (1939—2000 рр.): Біогр. довідник / Держ. арх. Запорізької обл., Центральноєвропей. ін-т демократичних реформ. — Запоріжжя: Тандем-У, 2000. — 72 с.: іл.\n Знаменні та пам'ятні дати Запоріжжя 2020.", - "3168_p40": "Запорізьке правобережжя Дніпра значно розчленоване балками та ярами.", - "3168_p184": "Сільське господарство \nЗапорізька область — один із найбільших виробників сільськогосподарської продукції та виробів харчової промисловості серед регіонів України.\nПлоща сільськогосподарських угідь області становить 2246,3 тис. га, або 5,4 % сільгоспугідь України.", - "3168_p32": "Запорізька внутрішня рівнина\nХоч Запорізька внутрішня рівнина і є продовженням Причорноморської, проте за своїм походженням відрізняється від неї. Вона відповідає зниженню кристалічних порід у фундаменті українського кристалічного масиву, яке поділяє його на Приазовську і Придніпровську частини. Це зниження наповнене морськими осадами, сучасна поверхня яких є однією з найбільш рівнинних в Україні. Рівнина має похил з півдня на північ. Найбільші висоти (до 240 м) розташовані на межі з Приазовською височиною, а найменші (до 65 м) — за межами області в долині річки Самари. По цій рівнині протікають невеликі річки системи Дніпра, які беруть свій початок на Приазовській височині. У західній частині рівнина оконтурена долиною Дніпра, озероподібне розширення якої тут обмежене річкою Кінською. Тепер воно заповнене водами Каховського водосховища.", - "3168_p188": "Основна технічна культура Запорізької області — соняшник. Частка регіону в загальному обсязі виробництва соняшнику в Україні в 2001 р. склала 12,8 %.\nУ всіх агрокліматичних зонах наявні сприятливі умови для вирощування овочів і баштанних культур.", - "3168_p205": "Рівень злочинності станом на 2022 рік у місті Запоріжжя знизився у два рази. Через тимчасову окупацію терріторії Запорізької області, МВС не змогли добути та оприлюднити данні про рівень злочинності в зоні окупації. Але, є 1798+ підтверджених військових злочинів з боку ЗС РФ.", - "3168_p199": "Транспорт та зв'язок \nОсновні залізничні вузли — Запоріжжя, Мелітополь, Пологи, Федорівка. Розвинений автомобільний транспорт.", - "3168_p163": "Мовний склад населення області характеризувався такими даними: українську мову вважають рідною 50,2 %. Російську мову визначили як рідну 48,2 % населення.Мовний склад населення '''", - "3168_p107": "У результаті багатовікової взаємодії геолого-геоморфологічних, кліматичних, біологічних та соціально-економічних чинників на території Запорізької області сформувались сучасні природні комплекси — ландшафти.", - "3168_p110": "Степові ландшафти поділяють на три підтипи, які в межах Запорізької області утворюють відповідні природні підзони:\n північностепові різнотравно-типчаково-ковилові з байрачними дібровами;\n середньостепові типчаково-ковилові;\n південностепові полинно-злакові.", - "3173_p50": "Зовнішні посилання \n Миколаївська область //", - "3173_p0": "Микола́ївська о́бласть (Миколаївщина) — область в Україні. Утворена 22 вересня 1937 року. Розташована на півдні країни в межах Причорноморської низовини в басейні нижньої течії річки Південний Буг. На заході межує з Одеською, на півночі з Кіровоградською, на сході та північному сході з Дніпропетровською та на південному сході з Херсонською областями. На півдні омивається водами Чорного моря. Площа — 24,6 тис. км². Центр області — місто-герой Миколаїв.", - "3173_p2": "Географічне положення \nОбласть розташована в Північному Причорномор'ї, в басейні річки Південний Буг. Межує на заході з Одеською, на півночі — з Кіровоградською, на сході — з Херсонською і Дніпропетровською областями. На півдні омивається водами Чорного моря.", - "3173_p7": "Загалом у країні існує три головні регіони видобутку нафти — Дніпропетровсько-Донецька, Волинсько-Подільський, Південний. Миколаївська область належить до Південного регіону, або, як його ще називають – Причорноморський. На жаль, великий переробний нафтозавод Південного регіону знаходиться у Херсоні, а після нього – в Одесі. Миколаїв у цьому плані обділили.", - "3173_p48": "Див. також \n Миколаївська обласна рада\n Миколаївська обласна державна адміністрація", - "3173_p15": "Загальна інформація \nАдмін��стративний центр області — місто Миколаїв.", - "3173_p46": "Пам'ятки національного значення Миколаївської області", - "3173_p25": "Національний склад населення Миколаївської області станом на 2001 рік", - "3173_p51": "До 74-ї річниці створення Миколаївської області (довідка з історії адміністративно-територіальних змін) // Державний Архів Миколаївської області\n Туристичний інформаційний центр Миколаївської області \n Миколаївська безкоштовна дошка оголошень\n Розвиток природно-заповідного фонду\n Історико-культурна спадщина\n Динаміка стану рекреаційних ресурсів і курортних зон\n Спільнота Миколаєва та області у Reddit", - "3173_p23": "За рік, що минув, на Миколаївщину прибуло 15 308 мігрантів, на 980 більше ніж вибуло. У межах області мігрувало 8630 осіб. Як і в попередні роки, переважав рух населення із сільської місцевості в міські поселення, за рахунок чого міське населення збільшилося на 844 особи. Внаслідок міжрегіональної міграції кількість населення зменшилась на 1 659 осіб, причому 57 % міграційних переміщень у межах країни припадало на Одеську область та місто Київ. Водночас з інших країн в регіон прибуло 990 осіб, вибуло — 311. Позитивне сальдо сформувалось переважно за рахунок міграційних переміщень з Туркменістану (238 осіб), Росії (197 осіб) та Молдови (65 осіб).", - "3173_p8": "Але в іншому регіон багатий. За даними 1999 року в ньому знаходиться 10 нафтових родовищ, 22 газових та 7 газоконденсатних. На жаль, у Радянському Союзі не бачили доцільним розробляти запаси саме Миколаївської області. Активно розроблялися інші родовища Південного регіону. А після здобуття незалежності взагалі ситуація погіршилася. Основна причина сувора бюрократична тяганина, яка не дозволяє швидко організувати розробку нафтових родовищ. І як наслідок, ніхто й не прагне вивчати та шукати нові родовища. Це не вигідно ні для українських компаній, ні для іноземних.", - "3173_p27": "В липні 2018 року Миколаївський окружний адміністративний суд позбавив російську мову статусу регіональної.", - "3173_p47": "Герої Радянського Союзу — уродженці Миколаївської області", - "3173_p31": "Транспорт \nУ Миколаївській області функціонує потужна транспортна система, до складу якої входить залізничний, морський, річний, автомобільний, авіаційний та трубопровідний транспорт.", - "3173_p36": "Водний транспорт. Географічне положення області, наявність судноплавних артерій сприяють розвитку водного транспорту і становленню позиції Миколаєва як транзитного транспортного вузла.", - "3173_p49": "Джерела та література \n Я. В. Верменич. Миколаївська область // \n Художники Миколаївщини. 40 років на творчій ниві: [альб. живопису та скульптури / упоряд. О. К. Приходько] ; Миколаїв. обл. орг. Нац. спілки художників України. — Миколаїв: Шамрай П. М., 2013. — 155, [12] с. : кольор. іл., портр., фот., кольор. фот. ; 29х29 см. — (Південна бібліотека). — Імен. покажч.: с. 157—163. — 400 пр. — ISBN 978-617-680-010-1", - "3173_p1": "Внаслідок російського вторгнення в Україну 2022 року близько 3% області окупували збройні сили Російської Федерації. Зокрема під їх контролем опинилося місто Снігурівка та декілька навколишніх сіл. Збройні сили України визволили захоплені території 10 листопада 2022 року.", - "3173_p18": "Міста обласного значення \n Вознесенськ\n Миколаїв\n Очаків\n Первомайськ\n Южноукраїнськ", - "3177_p0": "Доне́цька о́бласть (Донеччина) — адміністративно-територіальна одиниця першого рівня на сході України.", - "3177_p13": "Донецька область — найбільш густонаселений регіон України. Тут мешкає близько 9 % загальної чисельності населення країни. Область — промислова частина Донбасу з переважним міським населенням. Населення характеризується багатонаціональністю — тут мешкають представники понад 120 етносів: українці, росіяни, греки, євреї, німці, татари та інші. У національному складі населення області українці переважають над росіянами. У територіальному розрізі частка українців є значно вищою в північних, північно-західних та південно-західних районах області. У трьох містах (Донецьк, Макіївка та Єнакієве) частка росіян є дещо більшою ніж українців. Аналіз архівних даних показує, що після Голодоморів, росіян системно, на державному рівні масово переселяли до України, головним чином на терени Південно-Східної України, зокрема, на Донбас", - "3177_p36": "Географія експорту Донецької області дещо змінилася після початку активних бойових дій в Донбасі у 2014—2015 роках у бік зменшення товарообігу з Росією, так за перше півріччя 2015 року головними шляхами експорту були:\n Італія — 0,428 млрд USD (23,2 %)\n Туреччина — 0,274 млрд USD (14,9 %)\n Росія — 0,245 млрд USD (13,3 %)\n Польща — 0,081 млрд USD (4,4 %)\n Єгипет — 0,054 млрд USD (3,0 %)\n США — 0,046 млрд USD (2,5 %)\n Німеччина — 0,035 млрд USD (1,9 %)", - "3177_p5": "Область розташована на південному сході України в межах Донецького кряжа, Приазовської височини та частково Придніпровської низовини. На заході межує із Запорізькою та Дніпропетровською, на північному заході з Харківською, на північному сході та сході з Луганською областями України та з Ростовською областю Росії. З півдня область омивається Азовським морем.", - "3177_p4": "Географія \nДокладніше: Географія Донецької області, Річки Донецької області, Водосховища Донецької області, Стави Донецької області", - "3177_p27": "Наявність в Донецькому регіоні власних паливно-енергетичних і мінерально-сировинних ресурсів, близькість залізорудних родовищ Криворізького басейну, вихід до моря, сприяли формуванню великого промислового комплексу з високою концентрацією галузей важкої промисловості, створенню досить розвинутої виробничої, наукової та соціальної інфраструктури, високого ступеня урбанізації.", - "3177_p107": "Див. також :Категорія:Організації Донецької області", - "3177_p33": "Майже 50 % промислової продукції продається областю закордон. Експ��рт у 2013 році склав 12,408 млрд USD, що вдвічі більше імпорту області (6,108 млрд USD). Позитивний торговельний баланс зберігається в області навіть після початку активних бойових дій у 2014—2015 роках.", - "3177_p37": "У 2014 році (більшість часу якого йшли активні бойові дії на території області) обсяг реалізованої промислової продукції впав і в гривневому еквіваленті (з 205,5 млрд грн. в 2013 році до 179,617 млрд грн. у 2014) і, ще більше, в доларовому еквіваленті з 25,7 млрд USD до 15,1 млрд USD (в 1,7 рази), що відбувалося на фоні подешевшання гривні з 7,993 за 1 USD до 11,8867 в середньому за рік.", - "3177_p15": "Динаміка рідної мови населення Донецької області за даними переписів, %", - "3177_p61": "Нинішню екологічну ситуацію в Донецькій області можна визначити як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку та відтворення природно-ресурсного комплексу України. Відбувалися структурні деформації народного господарства, коли перевага в області надавалася розвитку сировинно-видобувних, енергогенерувальній, металургійній, хімічній та іншим найбільш екологічно небезпечним галузям промисловості. У поєднанні з недостатністю правових та економічних механізмів захисту природного середовища, низькою забезпеченістю та ефективністю захисних споруд, а також з низьким рівнем екологічної свідомості суспільства це призвело до небезпечного екологічного стану у Донецькій області. У незалежній Україні на державному рівні визнано, що потрібно здійснювати таку політику в сфері охорони довкілля, яка б забезпечувала стійкий з екологічного погляду розвиток, ефективне зниження та попередження негативних впливів на навколишнє середовище.", - "3177_p131": "Голови міст \n Донецьк — Лук'янченко Олександр Олексійович\n Авдіївка — Черкасов Юрій Олександрович\n Бахмут — Рева Олексій Олександрович\n Вугледар — Ширинський Алім Мамбетович\n Горлівка — Сахарчук Іван Андрійович\n Дебальцеве — Проценко Володимир Васильович\n Добропілля — Бондаренко Андрій Олександрович \n Докучаєвськ — Самборський Леонід Васильович\n Дружківка — Захватов Леонід Йосипович\n Єнакієве — Рухадзе Сергій Жоржович\n Жданівка — Русанова Віра Степанівна\n Хрестівка — Ткаченко Василь Іванович\n Курахове — Падун Роман Олексійович\n Костянтинівка — Ракітін Володимир Михайлович\n Краматорськ — Кривошеєв Віктор Петрович\n Покровськ — Приймаченко Микола Петрович\n Лиман (місто) — Перебийніс Леонід Григорович\n Макіївка — Мальцев Олександр Миколайович\n Маріуполь — Хотлубей Юрій Юрійович\n Мирноград — Ключка Віталій Леонідович\n Новогродівка — Безворотній Віктор Павлович\n Селидове — Ремізов Віктор Володимирович\n Слов'янськ — Лях Вадим Михайлович\n Сніжне — Чепурний Валентин Семенович\n Чистякове — Антонов Віктор Михайлович\n Торецьк — Сліпцов Володимир Микитович\n Харцизьк — Дубовий Валер��й Володимирович\n Шахтарськ — Наумович Олександр Володимирович\n Ясинувата — Русаченко Олександр Йосипович", - "3177_p41": "Географічне розташування \n2 найбільших промислових центрів виробляють більш ніж половину загального обсягу (на 2009 рік) промислового виробництва області: Донецьк (18 %), Маріуполь (37 %).", - "3177_p76": "Тенденція до написання творів саме українською мовою зростає серед донецького письменства впродовж десятиліть, і на кінець 20-х років навіть такі відомі на той час російськомовні письменники, як Борис Горбатов, Г. Жуков, В. Торін та багато інших, почали писати твори українською мовою. Та на початку 30-х років цей процес був штучно перерваний місцевими шовіністами при явному потуранні і підтримці московської влади.", - "3177_p45": "Регіон відрізняється високою транспортною освоєністю території. Транспортна система представлена майже усіма видами транспорту — залізничним, автомобільним, авіаційним та морським. У місті Донецьку будується метро.", - "3182_p0": "Херсо́нська о́бласть (Херсонщина) — область у південній частині України, у межах Причорноморської низовини. На північному заході межує з Миколаївською, на півночі — з Дніпропетровською, на сході — із Запорізькою областями України, на півдні з Автономною Республікою Крим (окупованою з 2014 року Росією). Утворена 30 березня 1944 року.", - "3182_p28": "Посилання \n Херсонська область //", - "3182_p26": "Див. також \n Херсонська обласна рада\n Херсонська обласна державна адміністрація\n Херсонська губернія\n Російська окупація Херсонської області", - "3182_p1": "Територія 28 461 км² (4,71 % від території України). Херсонщина за площею має сьоме місце серед інших областей України.", - "3182_p6": "Область розміщена у степовій зоні Східно-Європейської рівнини в нижній течії Дніпра. З заходу на схід територія області простягається на 258 км, з півдня на північ майже на 180 км. Крайніми пунктами Херсонської області є: на півночі село Федорівка, Високопільського району, на півдні — залізнична станція Сиваш (півострів Чонгар) Генічеського району, на заході — мис Середній на півострові Ягорлицький Кут в Голопристанському районі і на сході село Новий Азов Генічеського району. Омивається Чорним і Азовським морями, а також Сивашем (Гнилим морем). На території області протікає 19 річок. Найбільші з яких: Дніпро — довжиною 178 км, Інгулець — довжиною 180 км. Максимальна висота над рівнем моря — 101 м, біля села Ушкалка, Верхньорогачицького району, мінімальна — мінус 0,4 м, на ділянках узбережжя Сиваша.\nНа території Херсонщини знаходиться найбільша в Європі пустеля.\nПівнічна частина Арабатської стрілки, що відноситься до Херсонщини, є частиною Кримського півострову.", - "3182_p27": "Література \n Бойко В. М., Кваша С. В.Географія рідного краю. Херсонщина /За ред.проф. М. Ф. Бойка.- Херсон: Персей, 1999.- 92 с.\n Верменич Я. Херсонська область // \n \n \n Природа Херсонської обл��сті. Фізико-географічний нарис (Відп. ред. М. Ф. Бойко). — Київ: Фітосоціоцентр, 1998. — 120 с.\n Херсонщина: від найдавніших часів до сьогодення : навч.-метод. посіб. / Л.О. Цибуленко, С.Г. Водотика, Г.В. Батенко та ін. – Херсон : ПП Вишемирський В.С., 2017. – 417 с. – ISBN 617-7273-80-5.", - "3182_p2": "Територією області проходить державний кордон протяжністю 458 км (350 км Чорним і 108 км Азовським морями). На кордоні розташовано 4 пункти пропуску: авіа, річковий порт, морські порти Херсона і Скадовська. Відстань від Херсона до Києва залізницею — 664 км, шосейними шляхами — 605 км.", - "3182_p11": "Національний склад населення Херсонської області станом на 2001 рік", - "3182_p24": "Офіційно Херсонську область виділили у 1944 році, одразу після закінчення Другої світової війни. Але історичні документи свідчать, що діяльність ОУН на Півдні країни існувала ще до початку війни. Тоді було створено три найбільші угруповання ОУН — Південь, Центр та Північ. Завданням південного угруповання було створення української влади на території Одеси та Криму та інших південних міст. Завданням ОУН було поширити українську владу на всю територію радянської України. Голодомор у 30-х роках показав, як радянська влада ставиться до України. Повторення того самого сценарію український народ не хотів. І тому українці так завзято вступали до лав УПА.", - "3182_p14": "Область складається з 49 громад (9 міських, 17 селищних та 23 сільських) і 5 районів (Бериславський площею 4747,1 км² та населенням 99,1 тисяч осіб; Генічеський площею 7120,5 км² та населенням 122,4 тисяч осіб; Каховський площею 6395,8 км² та населенням 224,7 тисяч осіб; Скадовський площею 5255,0 км² та населенням 127 тисяч осіб; Херсонський площею 3841,9 км² та населенням 464,4 тисяч осіб).", - "3182_p29": "Найповніший каталог сайтів Херсонщини\n Херсонська ОДА\n Історія міст і сіл УРСР. Херсонська область", - "3182_p23": "Херсонську область було утворено у 1944 році. В. К. Мамутов так пояснює її виникнення: у 1944 році Радінформбюро подало інформацію про визволення від німецько-фашистської окупації Херсона, помилково назвавши його обласним центром. Насправді ж місто було одиницею обласного підпорядкування і з 1937 року належало до Миколаївської області. Публічно визнати помилку державної інформагенції на той час було неможливим. Тому союзне керівництво ухвалило рішення про заснування нової області.", - "3182_p3": "30 вересня 2022 Росія, яка на той час окупувала майже всю територію регіону, заявила про анексію області через фейковий \"референдум\" та створення квазідержави-одноденки за аналогією з Кримом. Росія контролює лівобережну частину та претендує на всю територію області.\nЗбройні сили України поступово звільняють окуповані території області.", - "3182_p4": "Суміжні регіони \nМежує на сході — з Запорізькою, на північному заході — з Миколаївською, на півночі — з Дніпропетровською областями, на півдні по Сивашу і Перекопському перешийку — з Автономною Республікою Крим.", - "3182_p7": "Ґрунти \nҐрунти на півночі Херсонщини — здебільшого південні чорноземи з лесовим підґрунтям, котрі займають 45 % ґрунтів області. На півдні вони переходять у темно-каштанові і каштанові ґрунти, іноді разом з солонцями. Для узбережжя Чорного та Азовського морів характерні солонці та солончаки.", - "3182_p19": "Громадські та благодійні організації \n Свято-Архангело-Михайлівська церква c. Зміївки\n Асоціація «Мир. Краса. Культура.»\n Асоціація молодих жінок Херсонщини «Жіноче світло»\n Херсонський обласний центр «Успішна жінка»\n Херсонський міський центр молодіжних ініціатив «ТОТЕМ»\n Молодіжна організація «Нова генерація»\n Регіональне представництво Центру політичних студій та аналітики\n Громадська організація «РОЗВИТОК»\n Херсонський обласний осередок Ліги соціальних працівників України\n Херсонський обласний фонд милосердя та здоров'я\n Херсонське обласне об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка\n Благодійний Фонд «Майбутнє Херсонщини»", - "3182_p20": "Пам'ятки історії та культури \nВ Херсонській області до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, внесено 11 об'єктів культурної спадщини України.", - "3182_p15": "Релігія \nЧисельність парафій християнських церков різних конфесій станом на 1 січня 2009 року на Херсонщині:", - "3182_p21": "Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації (Херсонська область)\n Аджигольський маяк", - "3182_p30": "Області України\n \nПівденна Україна\nЗасновані в Україні 1944", - "3182_p25": "Відомі особи \n Олег Авраменко — український письменник-фантаст.\n Олекса Алмазов — український військовий і громадський діяч, генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки.\n Данило Гиляка — український громадський діяч та підпільник, діяч українського підпілля на Донбасі, районовий провідник Краматорського районного проводу ОУНР.\n Георгій Делієв — український актор, режисер, народний артист України.\n Володимир Кедровський — український державний та політичний діяч, публіцист, полковник Армії УНР.\n Михайло Коноників — український військовик, полковник Армії УНР.\n Володимир Куліш — український письменник. Член АДУКу — Асоціації Діячів Української Культури. Син драматурга Миколи Куліша, чоловік письменниці Оксани Керч.\n Вероніка Михалевич — українська поетеса та громадський діяч.", - "643_p19": "Україна розташована в південно-східній частині Європи. Вона має спільні сухопутні державні кордони з Білоруссю на півночі, з Польщею на заході, зі Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою на південному заході й із Росією на сході. Південь України омивається Чорним та Азовським морями. Морські кордони вона має з Румунією і Росією.", - "643_p322": "Див. також \n Український світ\n Нематеріальна культурна спадщина України\n Українська етнічна територія\n Доісторична Україна", - "643_p112": "Скориставшись політичною кризою, російські спецслужби інспірували численні антидержавні виступи у містах Криму (з 23.02.2014), а незабаром — і на сході України. У Криму миттєво були створені так звані «загони самооборони» (як виявилось згодом, вони складалися з завезених напередодні з Росії найманців), які підбурювали на захоплення державних установ, а також разом із російськими військовослужбовцями (які на той час були без відзнак на одязі та техніці) почали блокування військових частин ЗСУ на півострові. Під час сутичок загинула низка військовослужбовців ЗСУ і громадських проукраїнських активістів. Також росіяни блокували кораблі ВМС України у Криму і суходільні в'їзди на півострів. 16 березня був проведений нелегітимний референдум, який на думку російської влади, узаконив захоплення української території.", - "643_p13": "З 20 лютого 2014 року Україна захищається від збройного вторгнення Російської Федерації, складовими якого є анексія Криму та окупація частини Донецької та Луганської областей. Новий етап російсько-української війни розпочався 24 лютого 2022 року з широкомасштабним російським вторгненням в Україну.", - "643_p163": "Від часу незалежности Україна має напружені відносини з Румунією, яка домагається перегляду кордонів. Проблемними ділянками є Чернівецька область, гирло Дунаю, острів Зміїний. 3 лютого 2009 року, за рішенням міжнародного суду в Гаазі Україна відстояла суверенітет над островом Зміїний, але втратила частину континентального шельфу багатого на нафту і газ, що відійшов Румунії. Після судового процесу Румунія саботує роботу українського каналу «Дунай-Чорне море», що є конкурентом румунських каналів в дельті Дунаю. Всупереч українському законодавству, румунські дипломатичні служби видають румунські паспорти українським громадянам в Чернівецькій області.", - "643_p0": "Украї́на () — держава, яка розташована у Східній Європі, охоплює південний захід Східноєвропейської рівнини, частину Східних Карпат і Кримські гори. Межує з Румунією і Молдовою на південному заході, з Угорщиною, Словаччиною та Польщею на заході, з Білоруссю на півночі та з Росією на сході й північному сході. На півдні омивається Чорним та Азовським морями. Площа становить км². Найбільша за площею країна серед повністю розташованих у Європі.", - "643_p227": "Крим, маленький «материк» власної розробки, є популярним місцем відпочинку для туристів, для купання і сонячних ванн на березі Чорного моря з його теплим кліматом, скелястими горами, плато і стародавніми руїнами. Міста там включають: Севастополь і Ялта — місця мирної конференції наприкінці Другої світової війни. Відвідувачі можуть також брати круїзні тури на кораблі по Дніпру від Києва до узбережжя Чорного моря. Українська кухня має давню історію і пропонує широкий вибір оригінальних страв.", - "643_p74": "Займала територію Криму, степів Північного Причорномор'я в межиріччі Дністра і Дону, а також земель північної Кубані.", - "643_p45": "Багато видів заселили природні території України внаслідок діяльності людини і є інвазійними. Деякі з них були навмисно акліматизовані людиною, наприклад, такі мисливські види як єнотоподібний собака, норка американська, ондатра, олень плямистий, муфлон, фазан звичайний тощо. В той самий час значно більше видів були інтродуковані в Україну ненавмисно, або ж поширилися самостійно внаслідок кліматичних змін. Багато з таких видів, зокрема і занесених навмисно, є шкідниками господарства та здатні завдавати шкоди природним екосистемам і подекуди витісняти місцеві рідкісні види. Серед найшкідливіших інвазійних видів України пацюк сірий, колорадський жук, каштанова мінуюча міль, кліщ варроа, слимак іспанський, рапана, реброплав мнеміопсіс, амброзія полинолиста, робінія звичайна, маслинка вузьколиста тощо.", - "643_p41": "Різноманіття природних умов України, її розташування в кількох природних зонах з двома морями, зумовлює досить багате і нерівномірно розподілене біорізноманіття зі значною кількістю ендеміків, перш за все в Кримських горах та в Карпатах.", - "643_p191": "Українська мова переважає як мова спілкування в родині на заході України, у центрі та на північному сході, російська — на території Донбасу, в Криму та на півдні. В Україні, особливо в етнічно змішаних районах (Закарпаття, Донбас, Одеська область, Крим) поширені явища білінгвізму (двомовности) та полілінгвізму (багатомовности). З XIX ст. утворюється суржик (змішана українсько-російська мова), найпоширеніший на Лівобережжі.", - "643_p35": "Територія України займає південно-західну частину Східноєвропейської фізико-географічної країни з чітко вираженою біокліматичною і ландшафтною широтною зональністю, частини Карпатської та Кримської гірських фізико-географічних країн. Рівнинна Україна охоплена чотирма природними зонами: зоною мішаних лісів (Полісся), зоною широколистяних лісів, лісостеповою зоною та степовою зоною.", - "643_p90": "Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини", - "643_p162": "Україна має дружні відносини з Польщею. Від 2004 року Польща підтримує євроінтеграційний курс України. Обидві сторони визнають державні кордони, що склалися після Другої світової війни.\n \n Після відновлення незалежності Україна має напружені відносини з Росією. Україна і Росія були співзасновником СНД, однак між ними виник конфлікт щодо фінансово-майнової спадщини СРСР. 1997 року уряди обох країн підписали двосторонню угоду про «стратегічне партнерство», за якою російський Чорноморський флот отримав базування в Севастополі. 2003 року між Україною і Росією спалахнув прикордонний конфлікт щодо острова Тузла, який остаточно вирішений не був. Після Помаранчевої революції в Укра��ні відносини між обома країнами погіршилися. Це вилилося в інформаційне протистояння та газові війни 2005–2006 і 2008–2009 років. Україна відмовилася підтримати Росію в російсько-грузинському конфлікті. 2010, після реваншу на президентських виборах в Україні проросійських сил, між урядами України і Росії сталося потепління у відносинах. Була підписана Харківська угода, що подовжила дію угоди 1997 року. Проте наступного 2011 року знову виник газовий конфлікт. Головною проблемою українсько-російських відносин залишається невирішеність делімітації кордонів між обома державами. Відносини з Росією ускладнюються енергетичною залежністю України і виплатою заборгованості. У 2014 році після Євромайдану, де Росія підтримувала колишній режим президента Януковича, відносини повністю зруйновані на роки. У березні російські війська анексують Крим, а уже в травні Росія як агресор починає гібридну війну на сході України, яка триває по наш час. 24 лютого 2022 року президент Росії Володимир Путін оголошує про проведення на території України «Спеціальної військової операції». Через декілька хвилин після промови розпочинається бомбардування військових об'єктів, та вторгнення російських солдатів на територію України.\n \n Історично дружні відносини з Білоруссю.\n Румунія", - "643_p78": "У 1783 році Російська імперія порушила договір та анексувала Кримський ханат у результаті воєнної кампанії Потьомкіна. З великих держав тільки Франція виступила з відкритим протестом проти цього акту.", - "643_p113": "Після анексії Криму російські керівники на чолі з Володимиром Хуйлом намагались проголосити Південно-східну Україну російською територією і з квітня 2014-го намагались втілювати на цих землях подібний кримському сценарій. На початку квітня були захоплені державні установи у Донецьку і Луганську, схожі спроби відбулися і в деяких інших містах, зокрема, у Харкові (07.04.2014) і Одесі (22.04.2014). А вже 12 квітня військовий загін російських бойовиків захопив м. Слов'янськ і Краматорськ. В. о. Президента Олександр Турчинов проголосив початок антитерористичної операції (АТО). На захоплених територіях проросійські терористи проголосили Донецьку (06.04.2014) та Луганську (27.04.2014) народні республіки, повністю контрольовані Москвою, яка все це фінансувала й організувала постачання сюди зброї, ПММ і бойовиків. Протягом травня-серпня 2014 р. Збройним силам України разом із добровольчими батальйонами вдалося звільнити значну територію від загарбників і майже оточити Донецьк. Проте, раптове пряме вторгнення збройних сил Російської Федерації під Іловайськом, дозволило Кремлю врятувати так звані «ДНР» та «ЛНР» та заморозити конфлікт.", - "643_p326": "Посилання \n \n Ясь О. В. Україна, назва // Енциклопедія історії України. — К. : Наук. думка, 2018. — Кн. 2 : Україна — Українці. — С. 15—16.\n Як виглядала карта українських земель у 1905 році", - "643_p69": "У 1672 році у Бучацькому договорі зазначено польською мовою та турецькою мовою існування України, української державності.", - "643_p226": "Україна є країною, що стоїть на перехресті між центральною та східною Європою, між північчю і півднем. Вона межує з Росією і лежить недалеко від Туреччини. Гірські хребти Карпат підходять для катання на лижах, походів, риболовлі та полювання. Берегова лінія Чорного моря є популярним місцем для відпочинку влітку. Україна має власні виноградники, які виробляють природні вина, руїни древніх замків, історичні парки, православні та католицькі церкви, кілька мечетей і синагог. Київ, столиця країни, має багато унікальних структур, як-от Софійський собор і широкі бульвари. Є й інші міста, добре відомі туристам — порт-місто Одеса і старе місто Львів на заході.", - "643_p26": "Територія України лежить переважно в помірно-континентальній області помірного кліматичного поясу зі зростанням континентальности з північного заходу на південний схід. Південний берег Криму виділяється в окремий регіон субтропічного середземноморського клімату. В Українських Карпатах і Кримських горах висота місцевості й експозиція схилів зумовлюють вертикальну зональність клімату.", - "643_p123": "У четвер 24 лютого 2022 року, після звернення президента РФ В. Путіна, розпочалася повномасштабна агресія російської армії проти України. Зранку, о 4:00 за Київським часом територія України була атакована крилатими ракетами «Калібр» та «Іскандер». Російські військові розпочали наступ з території Білорусі, вздовж російсько-українського кордону і з тимчасово окупованого Криму.", - "643_p14": "Назва \nУкраїна має декілька історичних назв, що є частково або повністю тотожними. Сучасна Україна розташована на землях, що у перших століттях нашої ери були відомі здебільшого як «Скіфія» та «Сарматія», однак етнічна і культурна тяглість від тогочасного населення цих земель до сьогодення переважно вважається опосередкованою. Найвідомішими історичними назвами, що стосувалися сукупності земель, на яких відбувався етногенез українського народу та мала місце відносна тяглість його державності, були: «Русь», «Росія» («Ρωσία», «Rosia», «Russia»), «Рутенія» («Ruthenia»), «Роксоланія» («Roxolania»), «Україна», «Малоросія», «Військо Запорозьке», «Гетьманщина».", - "643_p236": "Україна володіє розвиненою інфраструктурою залізничного та водного транспорту. Вигідне географічне положення України обумовлює проходження міжнародних транспортних коридорів.", - "643_p20": "Загальна площа України становить км², вона становить 5,7 % території Європи й 0,44 % території світу. За цим показником вона є другою за величиною серед країн Європи після Росії (або найбільшою країною, яка повністю лежить у Європі). Площа виключної морської економічної зони України становить 72 658 км². Код країни за системою ISO 3166-1-alpha-2 — UA. Територія України витягнута із заходу на схід на 1316 км і з півночі на південь на 893 км, лежить приблизно між 52° 20′ та 44° 23′ північної широти й 22° 5′ і 41° 15′ східної довготи.\n Крайній північний пункт — село Грем'яч (урочище Петрівське) Чернігівської області.\n Крайній південний пункт — смт Форос Автономної Республіки Крим.\n Крайній західний пункт — село Соломоново Закарпатської області.\n Крайній східний пункт — село Рання Зоря Луганської області.\n Географічний центр України розташований на північній околиці села Мар'янівка Звенигородського району Черкаської області.\n Згідно з однією з методик вимірювання, географічний центр Європи розташований на території України, неподалік міста Рахів Закарпатської області.", - "643_p2": "Сучасна Україна, обравши за свій герб знак княжої держави Володимира Великого, проводить свою державність від Русі київських князів династії Рюриковичів IX—XIII століть. За часів свого розквіту, у X—XI століттях, Русь була однією з найбільших і найвпливовіших країн Європи. Після монгольської навали спадкоємцем Русі стало Королівство Руське XIII—XIV століть, що згодом було поглинуте Великим князівством Литовським і Королівством Польським. Велике князівство Литовське стало фактичним продовжувачем традицій Русі. Руські землі в складі Великого Князівства Литовського користувалися широкою автономією. Велике князівство Литовське й Королівство Польське в 1569 році, уклавши Люблінську унію, об'єдналися у федеративну державу Річ Посполиту, опісля чого сучасні українські землі перейшли під владу Корони Королівства Польського.", - "643_p8": "Україна — унітарна держава, складається з 24 областей, Автономної Республіки Крим і двох міст зі спеціальним статусом: Києва — столиці й найбільшого міста, і Севастополя.", - "643_p4": "Державою кримських татар, одного з корінних народів України, був Кримський ханат, що існував на південних українських землях у 1441—1783 роках за правління династії Ґіреїв. У 1783 році був анексований Російською імперією.", - "643_p21": "Найбільшими чорноморськими портами є Одеса, Чорноморськ, Херсон, Севастополь, азовськими — Маріуполь, Бердянськ, Керч.", - "643_p125": "14 квітня 2022 року Верховна Рада України визнала дії, вчинені Російською Федерацією під час останньої фази збройної агресії Російської Федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, геноцидом українського народу. Вказується, що акти геноциду в діях Росії проявляються, зокрема, у вчиненні масових звірств у містах Буча, Бородянка, Гостомель, Ірпінь та інших.", - "643_p79": "Після останнього поділу Речі Посполитої 1795 року українські землі були розчленовані між Австро-Угорщиною і Росією. Перша отримала Галичину, Буковину і Закарпаття, а друга — решту України.", - "643_p183": "За даними перепису населення 2001 року, етнічні українці становлять 77,8 % населення. Етнічними меншинами є росіяни (17,3 %), ��ілоруси (0,6 %), молдовани (0,5 %), кримські татари (0,5 %), болгари (0,4 %), угорці (0,3 %), румуни (0,3 %), поляки (0,3 %), євреї (0,2 %), вірмени (0,2 %), греки (0,2 %) і татари (0,2 %).", - "643_p329": "Слов'янські країни\nЦентральна Європа\nРеспубліки\nУкраїномовні країни і території\nКраїни Чорного моря\nНадпопулярні статті\nДержави-члени ООН", - "643_p85": "Україна під радянською владою (1920–1930-ті роки)", - "643_p324": "Літопис Руський. — Київ: Дніпро, 1989. — 591 с. — ISBN 5-308-00052-2.\n Історія України : універсальний ілюстрований довідник / В. К. Губарев. — Донецьк : БАО, 2008. — 573 с.\n \n Ілюстрована енциклопедія історії України : у 3 т. — Вид. перероб., доп. — К. : Спалах, 2004.\n Україна [Образотворчий матеріал] / авт.-упоряд.: В. Томазов, О. Ясь. — К. : Мистецтво, 2007. — 432 с.\n Хомяков В. І. Економіка сучасної України : навч. посіб. / В. І. Хомяков, І. В. Бакум. — К. : Кондор, 2009. — 427 с.\n Леонтьева Г. Г. Економіка і соціальна географія. Україна : навч. посіб. — Суми : Університетська книга, 2002. — 136 с.\n Стехун Л. М. Україна: короткий географічний огляд. — Х. : Ранок, 2000. — 112 с.\n Руденко В. П. Довідник з географії природно-ресурсного потенціалу України — К. : Вища школа, 1993. — 180 с.\n Рутинський М. Географія туризму України : навч.-метод. посіб. — К. : ЦНЛ, 2004. — 159 с.\n Johnstone S. Ukraine (Lonely Planet Travel Guides) / Sarah Johnstone. — 2005. \n Evans A. Ukraine. The Bradt Travel Guide / Andrew Evans. — 2nd ed. — 2007. \n Dalton M. Ukraine (Culture Shock! A Survival Guide to Customs & Etiquette) / Meredith Dalton. — 2001. \n Ukraine: A Concise Encyclopedia / ed. by Volodymyr E. Kubijovyc. — University of Toronto Press, 1963. — Vol. 1. \n Boshyk Y. Ukraine During World War II: History and Its Aftermath / Yuri Boshyk. — Canadian Institute of Ukrainian Studies, 1986. — ISBN 0-920862-37-3. \n Magocsi P. R. A History of Ukraine / Paul Robert Magocsi. — University of Toronto Press, 1996. — ISBN 0-8020-7820-6. \n Reid A. Borderland: A Journey Through the History of Ukraine / Anna Reid. — Online ed. — 2003. \n Україна у цифрах 2014: Статистичний збірник. — К.: Державна служба статистики України, 2015. — 239 с.", - "643_p70": "Козацькі намагання об'єднати Україну під проводом гетьмана Петра Дорошенка за допомоги Османської імперії у 1672—1676 роках закінчилися поразкою і закріпленням попереднього поділу. 1689 року Московія і Річ Посполита остаточно розділили Гетьманщину. Наприкінці XVII століття поляки ліквідували залишки козацького суверенітету на Правобережжі, а московити поступово скасовували його на Лівобережжі.", - "643_p218": "Україна є одним із найбільших європейських споживачів енергоресурсів: вона споживає майже вдвічі більше енергії на одиницю ВВП, ніж Німеччина. Велика частка енергоресурсів — від ядерної енергетики, а отримує країна переважну частину свого ядерного палива з РФ. Україна значною мірою залежить від своєї ядерної енергетики. Україна має найбільшу АЕС у Європі (Запорізька АЕС).", - "643_p68": "Стартував період козацьких міжусобиць — руїни, внаслідок якої козацька держава розкололася по Дніпру на Лівобережжя, Правобережжя і Запорожжя. Правобережна Україна опинилася під владою Речі Посполитої, а Лівобережжя і Запорожжя — під впливом Московії. 1667 року цей по��іл затверджено Андрусівським миром.", - "643_p327": "Історія та культура\n \n Історичні мапи України \n The Mapa: Digital Atlas of Ukraine project \n Назви нашої території і народу \n Історія української культури \n Україна: найбільша проблема Європи. Виступ у Лондоні 1939 року", - "643_p22": "Загальна протяжність кордонів 6993 км, із них сухопутних 5638 км. Довжина морської ділянки кордону: 1355 км (Чорним морем — 1056,5 км; Азовським морем — 249,5 км; Керченською протокою — 49 км).", - "643_p160": "Станом на 2022 рік, Україна не має дипломатичних відносин з кількома державами: Сирія, Північна Корея, Росія, Сомалі, Бутан, Тайвань, Косово, Папуа Нова Гвінея, Тонга, Палау, Науру, Кірибаті.", - "643_p30": "Передбачається, що за 50—100 років клімат України стане більш посушливим, схожим на австралійський.", - "643_p25": "Сейсмічність України проявляється в західних, південно-західних і в південних районах, які розташовані поблизу потужного Середземноморсько-Альпійсько-Трансазійського сейсмогенного поясу планети, і де виділяються два основні сейсмічні регіони: Карпатський і Кримсько-Чорноморський. Значна частина території піддається впливам власних (місцевих) землетрусів і сильних підкорових землетрусів зони Вранча (Румунія).", - "643_p175": "В Україні, яка є унітарною державою, існує єдиний вид територіального устрою: адміністративно-територіальний устрій (поділ). Згідно зі ст. 133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України становлять: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Сучасна система областей та районів України сформована з липня 2020 року, коли були утворені 136 районів (де-факто районів 140, бо 14 районів у АР Крим будуть ліквідовані лише після деокупації) замість старих 460.", - "643_p17": "У зв'язку з входженням частини земель Русі до складу Московського царства, а згодом і Російської імперії, слово «Україна» закріпилося за регіоном Подніпров'я; ним також позначали Слобожанщину. Після перейменування Московського царства на Російську імперію 1721 року, українські землі почали називати «Малоросією». У другій половині XIX століття — початку XX століття, під впливом національного руху руської інтелігенції, назва «Україна» набирала значення руської етнічної території, а сам етнонім «русини» був витіснений етнонімом «українці». 1917 року була проголошена перша держава, яка використала слово «Україна» у своїй офіційній назві, — Українська Народна Республіка.", - "643_p52": "Це була найбільша держава Європи, площа якої сягала 1,5 млн км2. Кордони Київської Русі на півночі пролягали в районах Чудського озера, Фінської затоки Балтійського моря, Ладозького й Онезького озер; на заході — в районі верхів'їв Дністра, Карпат, Західного Бугу, Німану і Західної Двіни; на півдні — Сули, Дону, Росі й Південного Бугу; на сході — Волги та її притоки Оки. Землі й етнічні князівства, де раніше правили місцеві князі, передавалися Рюриковичам. 988 року за правління Володимира русини прийняли християнство з Візантії, що визначило цивілізаційну приналежність українських земель на подальші тисячоліття, з нею почали рахуватися європейські монархії. Але процес феодальної роздрібненості в XI — XIII століттях призвів до ослаблення Русі, основні центри влади з Києва перемістились на північний схід, на Оку, до Володимирського князівства, де в майбутньому виникло Московське князівство, а слідом Московське царство, а також на захід, до міст Галича і Володимира.", - "643_p43": "Природна рослинність вкриває близько 30 % України, при цьому переважна більшість її вторинно трансформована діяльністю людини. Зокрема ліси займають близько 14 % країни (15,6 % разом з лісосмугами), притому, що в цілому для Європи цей показник складає 41 %. Луки, які переважно виникли в Україні на місці лісів внаслідок випасу худоби та косіння і використовуються як пасовища та сіножаті, займають близько 9 % країни. Степи, що природно займали близько 40 % українських земель, збереглися лише на 0,6 % території країни, здебільшого на заповідних територіях. Площа боліт займає близько 1 %, плавнів — близько 1,6 %, солончаків — близько 1 %.", - "643_p139": "Внутрішня політика України", - "643_p46": "Значна кількість видів зникла в Україні протягом останніх століть внаслідок знищення їхнього середовища існування людиною. Один з найпоказовіших прикладів — це степова антилопа сайгак, що був одним з наймасовіших видів копитних в Україні, але повністю зник тут у кінці XIX століття внаслідок розорювання степів та полювання. Також серед найпомітніших видів, що повністю зникли в Україні протягом останніх століть — тарпан, росомаха, тюлень-монах, летяга звичайна, бабак альпійський, ховрах жовтий, пискуха степова тощо. Зубр був знищений в Україні у XVII столітті, але з 1965 року реінтродукований в Карпатах і Поліссі.", - "643_p157": "12 квітня 2018 п'ятий президент України Петро Порошенко повідомив, що запропонує Верховній Раді вийти з усіх статутних органів СНД, а 19 травня 2018 Порошенко підписав Указ, яким увів у дію рішення РНБО про остаточне припинення участі України у статутних органах СНД. Станом на лютий 2019 року Україна мінімізувала свою участь у Співдружності Незалежних Держав до критичного мінімуму та фактично завершила свій вихід. Верховна Рада України ніколи не ратифікувала вступ, тобто Україна ніколи не була членкинею СНД.", - "643_p29": "Основною закономірністю в розподілі опадів на території України є їхнє зменшення з півночі й північного заходу в напрямку на південь і південний схід. Найбільші річні суми опадів помічено в Українських Карпатах — 1500 мм (полонина Плай — 1663 мм) і Кримських горах (1000—1200 мм), найменші — на причорноморському узбережжі й на Присивашші (від 450—400 до 300 мм). На переважній частині території кількість опаді�� у середньому змінюється від 650—600 мм на заході до 450—400 мм на півдні й південному сході. Основна їхня маса припадає на теплий період року, за винятком Південного берега Криму. Узимку опади бувають у вигляді снігу, майже на всій території країни; висота снігового покриву — 10—30 см, а в горах досягає 40 см.", - "643_p34": "У межах України за спільністю морфоструктурних рис виділяють два класи ландшафтних комплексів — рівнинний, що займає понад 93 % території, і гірський. Основні риси ландшафтної структури країни визначаються її розташуванням переважно в помірному поясі. Лише на Південному узбережжі Криму зустрічаються елементи субтропічних ландшафтів середземноморського типу.", - "643_p93": "18 грудня 1940 року Німеччина затвердила план Барбаросса й 22 червня 1941 року напала на СРСР. Війна між цими державами тривала чотири роки й велася значною мірою на території України. У конфлікті на боці Німеччини виступили Італія, Угорщина, Румунія, Хорватія, Болгарія, Словаччина і Фінляндія.", - "643_p18": "Етимологія слова «Україна» достеменно не відома. Згідно з теорією, якої дотримуються більшість українських дослідників, «Україна» походить від слів «країна» чи «край», тобто «у» означає «рідний», «свій». Таким чином «україна» — антонім слова «чужина».. Згідно однієї з інших теорій, що утворилася під впливом польської та російської історіографії, воно означає «околицю» () чи «прикордоння».", - "643_p53": "Також на теренах сучасної України певний час існували такі великі князівства, як Чернігівське (по Десні), Переяславське (сучасна Полтавщина), Турово-Пінське (на Поліссі)", - "6617_p31": "Кінбурнський півострів на earth.google\n Про Кінбурнський півострів\n Вогненні «сльози» Кінбурна // Дзеркало тижня\n Куди Віктор не повезе Вінграновського // Дзеркало тижня\n Кінбурнська криза // Дзеркало тижня\n Нетоптані стежки Борисфеніди // Дзеркало тижня\n Як татарський «Волос» став українським «Білобережжям» // Урядовий кур'єр\n Фільм про Кінбурнський півострів на YouTube", - "6617_p0": "Кінбурнський півострів — низовинний півострів, що відділяє Дніпровсько-Бузький лиман від Чорного моря і зокрема його Ягорлицької затоки. Розташований у межах Херсонської та Миколаївської областей. Назва походить від колишньої турецької фортеці Кінбурн, розташованої на ньому з XV по XIX ст.", - "6617_p17": "Населені пункти Кінбурнського півострова належать до Миколаївської області — села Покровка, Василівка, Покровське і до Херсонської області — село Геройське.", - "6617_p1": "Назва \nПівострів був названий на честь форту Кінбурн XVI століття, який був побудований османами для захисту річки Дніпро. Назва походить від турецького «Kilburun» і означає «прекрасний (вузький) полюс». Фортеця часто була в центрі конфлікту між османами, з одного боку, і українськими козаками, пізніше росіянами, з іншого боку. У 1787 і 1855 рр. на півострові відбувалися битви за фортецю.", - "6617_p7": "Ландшафт \nКінбурнський півострів — низовинний півострів між Дніпровсько-Бузьким лиманом і Ягорлицькою затокою Чорного моря.", - "6617_p29": "Див. також \n Кінбурнська коса\n Кінбурнська протока\n Кінбурнська коса (регіональний ландшафтний парк)\n Кінбурн\n Дніпровсько-Бузький лиман\n Чорне море\n Ягорлицька затока\n Довгий (острів, Чорне море)", - "6617_p32": "Півострови України\nГеографія Миколаївської області\nПівострови Чорного моря\nКінбурнський півострів\nРельєф Херсонської області", - "6617_p14": "Кінбурнський півострів у приморській частині закінчується Кінбурнською косою на північному заході і Покровським півостровом на південному сході, де сформовані дві коси — відмираюча Покровська (Камбальний) і нова Суха. Геологічною основою території півострова є алювіальні відкладення Дніпра, представлені тут потужною товщею пісків. Частково перевіяні піски півострова, — Кінбурнська арена (92 % території півострова), є складовою Олешківських пісків. Із загальної площі Кінбурнської арени на горбистий тип рельєфу припадає 51 %, плоскорівнинно-низинний — 29 %, западини — 12 %. Води Чорного моря, Ягорлицької затоки і Дніпровсько-Бузького лиману, а також численні солоні, зрідка прісні озера, близьке до поверхні залягання ґрунтових вод значною мірою зумовлюють специфіку і унікальність ландшафтів півострова.", - "6617_p8": "Довжина півострова — 45 км, ширина — 4—12 км, площа — 215,6 км². Звужений в основі, має широку головну частину, що закінчується Кінбурнською косою та Покровським півостровом, який має давню Покровську (Камбальну) косу та новітню Суху косу. Загальна довжина морської й лиманно-морської берегових ліній півострова становить 106 км, у тому числі 23 км зони відкритого моря.", - "6617_p16": "У межах півострова розташовані заповідні об'єкти: дві ділянки Чорноморського біосферного заповідника (Волижин ліс та Солоноозерна), НПП «Білобережжя Святослава», РЛП «Кінбурнська коса», водно-болотні угіддя «Ягорлицька затока». Площа заповідних об'єктів півострова складає 68 % від усієї його площі.", - "6617_p19": "Екологічне значення \nКінбурнський півострів — важлива ланка приморського екологічного коридору, в межах якого пролягають міграційні шляхи великої кількості водоплавних та навколоводних птахів. На півострові зростає степова трав'яна рослинність (близько 500 видів). Він слугує місцем гніздування багатьох рідкісних видів постійних і сезонних міграцій птахів — пухівки, кульона великого, кулика-сороки.", - "6617_p26": "Як туристичні принади тут є:\n розмаїття ландшафтів, зокрема незрівнянні морські та лиманно-морські пляжі, кінбурнські солеродні та грязеві озера, мілководдя Ягорлицької затоки,\n колкові гаї та лісові реліктові масиви — Волижин ліс, Ковалівська сага,\n залишки турецької фортеці Кінбурн,\n пам'ятник російському полководцю — графу Олександру Суворову (станом на 2018 р. відсутній, згодом відновлений),\n пам'ятний хрест Сидору Білому — запорозький старшина, кошовий отаман Чорноморського козацького війська, командувач Чорноморської козацької флотилії.\n пам'ятний знак Полю Джонсу — контрадмірал російського флоту (1788), командувач вітрильної флотилії Чорного моря, почесний козак Війська Запорозького Низового. Брав активну участь у російсько-турецьких війнах за південь України і Чорноморське узбережжя.", - "6617_p24": "Економіка \nУ середині ХІХ ст. на Кінбурнському півострові працювали солепромисли. Сьогодні на Кінбурні видобувають пісок, існує лісгосп, туристична сфера, природоохоронні структури.", - "6617_p15": "Флора півострова переважно представлена ​​аренними дібровами, чорноольшанниками, дрібнолистими породами (береза ​​дніпровська, чагарники), суходільними луками на пісках, засоленими луками на пісках, луками літоральної зони, степовими і болотними спільнотами, галофітами. Штучні ліси, головним чином соснові, — важлива складова рослинного покриву півострова. Специфіка фауни півострова визначається голоценовою молодістю півострова і розташуванням у приморській сухостепній підзоні. Найбільшою різноманітністю тут виділяється фауна безхребетних, а також ссавців, земноводних і особливо птахів. Через територію півострова проходять міграційні потоки багатьох видів птахів, що визначає міжнародне природоохоронне значення регіону. На Кінбурнському півострові гніздиться близько 240 видів птахів, в тому числі лебеді, сірі чаплі, рожеві пелікани, гуси, фазани, чаплі. Фауна налічує велику кількість видів, які занесені до Червоної книги України. На території півострова виділено (Кривульченко, 2016) 16 видів ландшафтів, з яких еолово-гідрогенний інгресійно-озерний є найбільш специфічним і унікальним для території України.", - "6617_p2": "Нинішній півострів у стародавні часи був добре відомий фінікійським купцям і піратам. Цей край колись називали Гілеєю (Борисфеніди). «Якщо переправитися через Борисфен (Дніпро), то першою від моря буде Гілея, а вгорі від неї живуть скіфи-хлібороби», — писав про Кінбурн давньогрецький історик Геродот, який відвідав цю землю в V ст. до н. е.", - "6617_p6": "У віддаленішій частині Кінбурнської коси в XV столітті турками була побудована фортеця Кінбурн, в районі якої військо під командуванням Олесандра Суворова розгромило великий турецький десант в 1787 році. У ході Кримської війни фортеця була зруйнована франко-британським флотом, а її залишки потім використані для будівництва штучного острова північніше. Тут поховано Сидора Білого — запорозького старшину, кошового отамана Чорноморського козацького війська, командувача Чорноморської козацької флотилії.", - "6617_p5": "Тут проходив шлях «Шлях із варяг у греки». З періоду Київської Русі на Кінбурнському півострові залишилися бронзовий келих типу кадильниці з прорізами і вушками з орнаментом, пластинки з такого ж металу від посуду, києво-руська бойова сокирка, срібний підсвічник, амулет у вигляді свинцевого коліщати з хрестиком усередині, фрагменти візантійської кераміки.", - "6617_p11": "Одна з цікавих і визначних особливостей Кінбурнського півострова — невеличкі дубово-березові, осикові й вільхові гайки, розкидані по низинах серед піщаних просторів півострова. Це рештки знаменитої Гілеї — країни лісів у пониззі Дніпра, яка за описами старогрецького історика Геродота, існувала тут у V ст. до н. е.", - "6617_p10": "На території півострова виділено 16 видів ландшафтів (Кривульченко, 2016), із яких еолово-гідрогенний інгресивно-озерний є найбільш специфічним і унікальним для території України.", - "6620_p0": "Крим (), Кри́мський піво́стрів (), раніше Таврія, Газарія — півострів на північному узбережжі Чорного моря, з північного сходу омивається Азовським морем. Розташований на півдні України та охоплює Автономну Республіку Крим, Севастополь і частково південь Херсонської області (північ Арабатської стрілки); більша частина півострова (АР Крим та Севастополь) з кінця лютого 2014 року захоплена й окупована російськими регулярними військовими частинами, і потім анексована Російською Федерацією.", - "6620_p44": "Крим у складі України", - "6620_p1": "Окупація півострова міжнародно не визнана та визначається як акт незаконної анексії внаслідок збройної агресії Росії. АР Крим та Севастополь мають міжнародно-правовий статус «територій України, тимчасово окупованих Росією». На незаконно анексованій території Криму російська влада утворила так звані «суб'єкти Російської Федерації» «Республіка Крим» і «місто федерального значення Севастополь». У 2014—2015 роках встановлена система міжнародних санкцій за будь-яке визнання Криму частиною Росії та спроби легалізації незаконної окупації півострова.", - "6620_p58": "Крим під окупацією російської федерації", - "6620_p57": "Загалом у складі УРСР та її правонаступниці України Крим станом на 2014 рік перебував уже 60 років. За оцінками першого Президента України Л. Кравчука лише за роки незалежності з 1991 р. Україна вклала в Крим близько 100 млрд дол. США", - "6620_p59": "16 березня 2014 р. — військовими Російської Федерації в тимчасово окупованому Криму було проведено незаконний «референдум» про від'єднання від України і всупереч міжнародному праву 18 березня Крим з ініціативи президента Російської Федерації Путіна було анексовано Росією. Ані так званий «референдум», ані анексія Криму до Росії, у світі не були визнані (за винятком декількох країн, залежних від РФ, наприклад, Науру).", - "6620_p67": "Півострови Європи\nТюркські етнічні краї\nПівострови України\nПівострови Чорного моря\nГеографічні краї України\nОкуповані території України", - "6620_p45": "До України (тоді — УРСР) Кримську область передали в 1954 році згідно з указом Президії Верховної Ради СРСР. Одночасно з Кримською областю до складу УРСР увійшов також і Севастополь, що закріпили в Конституції УРСР 1978 року. Передачу Кримської області й Севастополя до складу УРСР викликали гостра господарська потреба, сусідство з УРСР, зручність забезпечення півострова водою (будівництво Північно-Кримського каналу), електроенергією, продукцією з «материкової» частини УРСР, необхідність інтенсифікації повоєнної відбудови тощо.", - "6620_p60": "15 вересня 2015 року Верховна Рада на пропозицію Уряду встановила, що датою початку тимчасової окупації Криму є 20 лютого 2014 року. За будь-яких розкладів, включно з імовірним звільненням території від окупантів, за чинної станом на 2017-й рік української влади, кримським татарам планувалося надання ширшої автономії замість українізації півострову. Окрім гуманітарних проблем наслідком окупації стали проблеми нестачі води.", - "6620_p37": "У квітні 1918 Крим був зайнятий військами армії УНР на чолі з Петром Болбочаном.", - "6620_p63": "Резолюція Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України\n Резолюція ГА ООН «Ситуація з правами людини в АРК та Севастополі, Україна» (2017)\n Резолюція ГА ООН «Ситуація з правами людини в АРК та Севастополі, Україна» (2018)\n Резолюція ГА ООН «Ситуація з правами людини в АРК та Севастополі, Україна»\n Резолюція ГА ООН «Проблема мілітаризації АР Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів»", - "6620_p55": "21 квітня 2010 президенти Російської Федерації Дмитро Медведєв та України Віктор Янукович підписали Харківські угоди щодо продовження терміну оренди пунктів базування Чорноморського флоту Російської Федерації в Криму на 25 років (після 2017 року) з можливістю його продовження ще на 5 років — до 2042—2047 років. 27 квітня 2010 Державна Дума Російської Федерації і Верховна Рада України ратифікували угоду. Російська Федерація, після початку тимчасової окупації АР Крим і Севастополя, 31 березня 2014 року розірвала Харківські угоди в однобічному порядку.", - "6620_p34": "Кримська Народна Республіка", - "6620_p11": "Клімат \nКрим, попри відносно невелику територію, відрізняється різноманітним кліматом. Клімат Криму ділиться на три підзони:\n Степовий Крим (більша частина Криму, північ, захід і центр Криму).\n Кримські гори\n Південний берег Криму", - "6620_p9": "Найбільші міста: Севастополь, Сімферополь, Керч і Євпаторія.", - "6620_p33": "У 1783 Кримське ханство анексоване відповідно до маніфесту Катерини ІІ та проголошено частиною Таврійської області. Більшість кримських татар (за оцінкою, близько 300 000 осіб) залишило батьківщину і переселилося в межі Османської імперії. У той же час царський уряд запровадив пільги для переселенців з півночі, намагаючись колонізувати і «росифікувати» півострів, але і на 1897 (перший всеросійський перепис населення) росіяни тут не становили більшості (а лише 33 %), а більшість все одно становили кримські татари (36 %). Українці становили 12 % населення Криму, німці — 6 %, євреї — 4 %, а греки — 3 %.", - "6620_p61": "З п'ять років РФ переселила до Криму 140 тисяч російських громадян, тим самим підвищуючи кількість прибічників анексії на півострові.", - "6620_p62": "Резолюції ООН щодо Криму", - "6620_p4": "Глибоко вдається в Чорне море, зі сходу омивається Азовським морем. Розміри із заходу на схід (між мисами Кара-Мрун та Фонар) — 324 км, з півночі на південь (від Перекопського перешийка до мису Сарич) — 207 км. Площа близько 26 860 км². Береги акумулятивні вирівняні. Протяжність берегової лінії понад 1000 км. Найбільші затоки на узбережжі Чорного моря: Каркінітська, Каламітська, Феодосійська. На узбережжі Азовського моря: Сиваш, Казантипська та Арабатська. На сході Криму Керченський півострів, на заході — Тарханкутський півострів. За характером рельєфу поділяється на 2 частини: платформно-рівнинну (70 % території) та складчасто-гірську. На півдні Криму — Кримські гори з найвищою вершиною г. Роман-Кошем — 1545 м;", - "6620_p56": "Сепаратистські настрої, керовані з Російської Федерації, відновилися у Криму під час акцій протесту в Києві у грудні 2013-лютому 2014. На цей час Російська Федерація створила у Криму потужну агентурну мережу, готову в будь-який час розпалити обстановку на півострові. Зокрема, 4 лютого 2014 Президія Верховної Ради Криму прийняла рішення розглянути парламентом автономії питання зміни Конституції Криму та просити у Росії гарантій прав для жителів півострова", - "6620_p42": "Після відвоювання Криму в 1944 році радянська влада депортує кримськотатарський народ, а також інші національні меншини (болгар, вірмен, греків тощо), після чого в 1945 скасовує статус автономної республіки. Надалі Крим входить до складу РРФСР як Кримська область, з якої в 1948 виведено Севастополь, що надалі отримує статус міста державного підпорядкування.", - "6620_p10": "Територія Криму розташована в зоні зчленування центральної частини Скіфської плити із зоною Альпійської геосинклінальної складчастої області і в її геологічній будові виділяється кілька великих районів. Північна частина півострова Крим розташована в зоні Причорноморської платформної западини (Сивасько-Каркинітський прогин), на південь від якої знаходиться складчастий фундамент Скіфської плити (Кримсько-Азовська центральна частина плити епігерцинського віку), що посідає центральну частину півострова. Південну частину Криму посідає Гірсько-Кримська складчаста область.", - "6620_p5": "Клімат північної частини помірно континентальний, на Південному березі — субтропічний, середземноморського типу. Середні температури січня від 1 °C на півночі до 4 °C на півдні, липня 24 °C. Опадів від 300—500 мм на рік на півночі до 1000—1200 мм у горах. Гора Ай-Петрі — найвітряніше місце в Україні, вітер зі швидкістю понад 15 м/с тут може дути понад 125 днів на рік (1949 рік). Найбільша швидкість вітру була зафіксована 1947 року (50 м/с). Водоспад Учан-Су, з висотою понад 98 м — найвищий водоспад в Україні. У Криму можуть рости цитрусові культури, наприклад, юзу.", - "6620_p12": "Клімат північної частини помірно-континентальний, на південному березі — з рисами, схожими на субтропічний. Середня температура січня від на півночі степової зони до на півдні степової зони, на Південному березі Криму від Середня температура липня і серпня ПБК і східної частини Криму: Керчі і Феодосії Опадів від на рік на півночі, до в горах.", - "6620_p19": "Динаміка національного складу Криму (з Севастополем) за даними переписів", - "6620_p7": "На півострові розташовані Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, Кримський природний заповідник, Карадазький заповідник та заповідник Мис Мартьян, заказники та пам'ятки природи.", - "6620_p8": "У Криму багаті та різноманітні ресурси для лікування, відпочинку й туризму. Південний берег Криму — найтепліше місце в Україні, та 8 кліматична USDA зона за класифікацією Міністерства сільського господарства США." -} \ No newline at end of file